вул. Бульварно-Кудрявська
10-Б, Київ
Пн-Пт: 8:30-17:00
Сб: 9:00 — 13:00
Нд: Вихідний
Контакт - центр
Доросле відділення
044 272 11 81
Дитяче відділення
044 272 11 82

Берсенев В.А. “Новости медицины и фармации” Семинар доктора Берсенева

“Периодическая система для медицины”, №3 (487) февраль 2014 года

Название статьи я не придумал. Эти слова прозвучали после четырёхчасового обсуждения моей заявки на открытие в Госкомизобретений. Был такой Комитет по делам изобретений и открытий при Совете министров СССР, возглавлял его И. С. Наяшков. Иван Семёнович вёл памятное для меня заседание, в котором приняло участие несколько медицинских экспертов. Проект документа, составленного по итогам того заседания коллегии Госкомитета, до сих пор храню. Проект не попал в Книгу регистраций открытий (на то время в ней было более 700-от записей). Консультировал оформление заявки начальник отдела открытий В. В. Сапелкин.

Через считанные недели после памятного для меня заседания коллегии Госкомитета, большая страна, а с нею и её исполнительная власть, перестали существовать. Перед руководителями стран, образованных на территории бывшего Союза, встали более важные на тот момент задачи, чем фиксирование приоритета своих государств на научном поприще. К сожалению, время становления государств, а с ним и пренебрежение наукой, уж слишком затянулись.

Свойства элементов, как установил Д. И. Менделеев, находятся в периодической зависимости от заряда их атомных ядер. Спустя почти сто лет это открытие было подтверждено на основе квантовой механики. Закон и система Менделеева лежат в основе современного учения о строении вещества, составляющего все звенья, так называемой, мёртвой природы.

Что же касается живой материи, а если точнее – живых организмов, и ещё точнее – организма человека, то здесь разложить по полочкам накопленные предшественниками знания долго не удавалось. Хотя даже самый отъявленный двоечник и невежда знает, что все (подавляющее большинство) болезни – от нервов. Любой врач, не обязательно невролог, подтвердит: все процессы в организме человека – начиная с обмена веществ и заканчивая функциональным состоянием тканей – направляются и контролируются нервной системой, центральной и периферической. И что периферическая нервная система обслуживает  и контролирует 66 (33 x 2) метамеров, и в каждом – три основных процесса, из которых складываются все заболевания человека: сенсорные, рефлекторные и трофические.

Если к возникновению и развитию болезней человека подойти с этих позиций, то многие неясности перестают быть таковыми, ибо занимают места на строго определённых природой полочках. Далеко не так просто и ясно, как в таблице Периодической системы Менделеева, но достаточно чётко.

А это уже большое подспорье для постановки диагноза на ранних стадиях заболевания, для нахождения путей профилактики и лечения. Ради чего, собственно, и написана данная статья.

Единых взглядов на причины возникновения различных заболеваний человека, их раз­вития и проявления в настоящее время не существует. Это затрудняет нахождение методологических подходов к путям ранней диагностики, лечебной помощи и профилактики заболеваний.

Прогресс медицинской науки в последние десятилетия приобрёл несколько односторонний характер – с упором на решение частных вопросов, без разработки интегральных теорий. А тенденция к немедленному внедрению новых видов лечебного воздействия зачастую приводит к нежелательным последствиям, ухудшающим состояние больного.

За примерами далеко ходить не надо. Абсолютное большинство хронических заболеваний человека вызваны нарушением венозного кровообращения. А количество медикаментов для воздействия на гладкую мускулатуру венозных сосудов можно сосчитать на пальцах руки (при этом – ни одного инъекционного!), в то время, как созданы тысячи лекарственных средств, подстёгивающих гладкую мускулатуру артериальных сосудов.

Ещё хуже обстоят дела с лекарствами для гладкой мускулатуры лимфатических сосудов. Возможно, потому, что изучению этой важнейшей структуры до сих пор уделяется мало внимания.

Пойдём далее. Заболевания внутренних органов чаще всего связаны с состоянием блуждающих нервов. А создан ли какой-либо прибор для снятия показаний с указанных нервов? Насколько мне известно, не создан и не предвидится. В то время, как для определения язвы желудка и двенадцатиперстной кишки – болезней, которые не могли бы возникнуть при нормально функционирующем блуждающем нерве, – производится достаточно много приборов.

Вообще, серьёзной научной идеологии создания парка аппаратуры в медицине нет. При обследовании детей, как правило, используется аппаратура, предназначенная для взрослых. Фактически отсутствуют в педиатрии и анатомические атласы. Мне известны только 2 (два!) атласа, оба посвящены новорождённым, изданы они были минимальными тиражами.
Напрашивается однозначный вывод. Фундаментальные задачи, стоящие перед медицинской наукой, постоянно откладываются. По причине длительности их выполнения и больших капитальных затрат. Зато отмечается определённый прогресс в решении некоторых частных вопросов – из-за сравнительно быстрой отдачи.

С МЕТАМЕРНЫХ ПОЗИЦИЙ

Метамерия – сегментация – это членение тела позвоночных животных и человека по продольной оси на ряд повторяющих друг друга участков-метамеров (1, 2, 3, 4). Метамерия тканей тела является биологической закономерностью (5), её рассматривают как результат приспособления к упорядочению поступательного движения двусторонне симметричных животных и человека (1). В процессе эволюции тело человека получило псевдометамерное строение (2). Однако на ранних стадиях эмбриогенеза метамерными остаются: скелет, мышечная, сосудистая, выделительная и нервная системы (6, 7, 8). Впоследствии метамерный принцип строения тела нарушается. У взрослого человека признаки метамерии отчётливо наблюдаются только в строении позвоночного столба, рёбер, межрёберных сосудов, нервов, мышц.

Метамерными образованиями являются корешки спинного мозга, спинномозговые узлы, ганглии пограничного симпатического ствола. Сохраняет метамерный принцип иннервация тканей и органов. По характеру иннервации можно судить о месте закладки конкретной структуры. Убедительное подтверждение – иннервация диафрагмы, которая опустилась на значительное расстояние от места закладки, от шейных позвонков (9). Это же можно сказать о сердце, и оно формируется из шейных метамеров (10).
Озвученные нами выводы напрямую вытекают из основных законов биологии (эволюционной теории Дарвина, теории устойчивого равновесия и роста эффекта максимума внешней работы Бауэра, теории биологической контрадиции (11).
Детальный анализ метамерии представлен в монографиях автора статьи (12, 13, 14).

Графическое изображение метамерной организации тела человека представлено на рис. 1.

2.1Влияние зародышевых листков

Проследим, что происходит с яйцеклеткой (единственной клеткой организма человека, различимой невооружённым глазом) после оплодотворения. Оплодотворение даёт старт митозу – непрерывному делению клеток.

Только-только появившаяся на свет девочка уже предназначена природой для продолжения рода человеческого. В частности, она наделена 400 тысячами яйцеклеток. К сорока годам их останется меньше 40 тысяч. Потому 60-летние роженицы, вызывающие умиление у слезливых журналистов, никакая не аномалия, а свидетельство возможностей организма человека.

Клетки параллельно с количественным ростом образуют бластодермический пузырёк – зародыш пузыревидной формы. Это и есть зародыш человека (и прочих млекопитающих).

Наружный слой клеток пузырька, соприкасающийся с внешней средой, даёт начало эктодерме. Из неё в дальнейшем формируется кожа и нервная система.

На одном из полюсов бластодермического пузырька собирается группа клеток (внутренняя клеточная масса), дающая начало клеткам, выстилающим внутреннюю полость пузырька и формирующим первичную кишку – архентерон. Из неё возникает эндодерма – родоначальник внутренних органов, иммунной и эндокринной систем.

Между двумя зародышевыми листками затем образуется третий слой – мезодерма, её производные – кости, сосуды, мышцы.
Все три зародышевых листка поначалу мало чем отличаются друг от друга, но в них локализуются группы клеток с различными потенциями к дальнейшему развитию.

На рис. 2 представлен, на основе закономерностей метамерии, общий план процесса «строительства» тела человека.

2.2
Переходим к выводам, их четыре.

  1. Как бы не развивалась и не дифференцировалась ткань в метамере, её связи с нервной системой нерушимы, ткань-мишень и спинномозговой узел всегда находятся в одной связке.
  2. Болезнь легче преодолеть, если подойти к лечению с метамерных позиций.
  3. Через кожу можно эффективно лечить заболевания кожи и обуздать заболевания нерв­ной системы.
  4. Плохо поддаются лечению через кожу заболевания структур и органов мезодермального и эндодермального происхождения. Бóльший эффект принесут тут прямые воздействия на ткани, возникшие из мезодермы и эндодермы.

Последующая дифференциация тканей и формообразовательные процессы протекают с участием нервных структур, иннервирующих метамеры, – прилежащего сегмента спинного мозга с его соматическими и вегетативными ядрами и парой корешков соматического и вегетативного ганглиев данного сегмента, периферических нервов с их афферентными и эфферентными окончаниями в дифференцирующих тканях и органах.

Комплекс нервных структур, иннервирующих метамер, определяют как нейротом (или нейромер). Следовательно, каждый метамер, объединяющий ткани дерматома, миотома, склеротома, вазотома, нейротома, рассматривается как формирующееся морфофункциальное единство (рис. 3).

2.3
Центральным звеном каждого метамера является его нервная система (рис. 4), обеспечивающая сенсорные, рефлекторные и трофические процессы, протекающие во всех структурах.

2.4

Величина и объёмы каждого «сегмента» определяются прежде всего величиной и количеством нейронов его спинномозгового ганглия. Например, ганглий С1 в кожном покрове иннервирует центральную зону затылочной области и если его объём у мужчины сравнительно невелик, то последний обречён облысеть. В свою очередь залысины спереди головы обусловлены верхней зоной тройничного ганглия, густота усов – зависит от средней зоны тройничного ганглия, бороды – от нижней зоны. Даёт о себе знать простая зависимость: чем более наполнен ганглий, тем лучше он обслуживает свою территорию.

Экспериментальные доказательства

Многочисленные исследования (18–38) свидетельствуют о наличии чётких закономерностей метамерной иннервации тела человека. Эта же закономерность характерна для соматической и вегетативной иннервации. В структурах формирования метамеров, количество которых строго определено, наблюдается выраженная краниосакральная ориентация. Результаты собственных экспериментальных исследований (12, 39) нейронного состава и межнейронных связей соматических и вегетативных ганглиев, – являющихся типичными метамерными структурами, – убедительно свидетельствуют: каждый из них имеет зону автономной иннервации в соответствующем метамере, иннервирует его структуры, осуществляет интегративные функции.

Неврологические школы в экспериментах над животными накопили громадный объём научной информации об особенностях иннервации тканей и органов. Исследователи тщательно фиксировали ретроградные изменения в нервных структурах после иссечения тканей и органов, а так же реакций нервных структур тканей и органов при удалении конкретных образований нервной системы. Классическим примером являются фундаментальные исследования Е. К. Плечковой (40). Учёный изучала иннервацию всех структур сердца подопытного животного, последовательно удаляя соматические и вегетативные ганглии.

В последние десятилетия серьёзные работы были посвящены использованию маркёров в целях изучения нейронных связей.

Результаты, к которым пришли исследователи, подтверждают: периферическая иннервация организма осуществляется строго метамерно. И ткань-мишень, и источник иннервации – метамерного происхождения (рис. 5).

2.5
Статистика карт афферентной иннервации (табл. 1) показывает, насколько слабо ещё изучены болезни человека и сама боль, часто сопровождающая наши недуги.

2.6
Клинические доказательства
Собственный клинический опыт обследования и лечебной помощи больным (более 80 тыс.) с нейроортопедической, неврологической, висцеральной и другими видами патологии показал, что прослеживается чёткая закономерность в количественных характеристиках псевдометамерной организации тела человека.

К примеру, при дополнительном позвонке (клиновидном) в грудном отделе всегда наличествуют все остальные структуры, формирующие метамер: ребро, межрёберные мышцы и пр. Эта стигма позвоночника приводит к тяжёлым и сложным патологическим процессам в энтеротоме – к болевым синдромам в брюшной полости (если метамерные поражения затрагивают средне- и нижнегрудные метамеры). Нарушения метамерный организации тела человека (дополнительные позвонки или отсутствие позвонка, другие аномалии) всегда сопровождают сложные клинические синдромы. Примечательно, что при таких стигмах в склеротоме фиксируются изменения во всех структурах, формирующих метамер.

К наиболее типичным метамерным заболеваниям относятся спондилогенные заболевания периферической нервной системы.
Основой развития спондилогенного радикулита – см. рис. 6 – является «диск-радикулярный конфликт» между SL5 и NL5, вовлекающий в ирритативный процесс все остальные структуры метамера L5: D, M, V, E, G. Вследствие чего возникают и отмечаются сенсорные, рефлекторные, трофические и др. расстройства во всех структурах, формирующих данный метамер: на участке кожного покрова, в нервной системе, в склеротомной и мышечных тканях, в сосудистом бассейне ноги, во внутренних органах и иммунной системе.

2.7
Поэтому лечебное воздействие эффективно лишь в том случае, когда оно носит метамерный характер, когда оно направлено на коррекцию изменений в поражённом метамере.

Если же коррекция изменений носит фрагментарный характер, а так чаще всего и происходит, то через определённый период времени (месяцы, а то и годы) у больных из-за аутоагрессивных процессов возникает распространённый остеохондроз. Монометамерная «горизонтальная» патология набирает ход и преобразуется в «вертикальную» склеротомную патологию с множеством «горизонтальных» метамерных проявлений.

Когда же ирритация метамера по горизонтали затягивается во времени и переходит в хроническую, то патологический процесс приобретает системный, «вертикальный», характер, в него вовлекается одна из систем, объединяющих ткани различных метамеров в единую функциональную систему. Это может быть, например, соединительная ткань или иммунная система.
Метамерность заболеваний отчётливо выражена в этиопатогенезе фантомного болевого синдрома, а также в висцеральных синдромах остеохондроза позвоночника. Под нашим наблюдением находилась больная Я. (40 лет, история болезни № 343546) с радикулитом А7, обусловленным грыжей межпозвоночного диска АVII–LI. Больная страдала от отражённой боли в энтеротоме А7 Е. Ей трижды осуществили лапаротомию с последовательным удалением органов малого таза (рис. 7). Сначала удалили придаток матки, спустя год – второй придаток, ещё через год – удалили матку. Однако от боли пациентку не избавили.

2.7.2

Мы купировали болевой синдром, больная получила 15 сеансов метамерных микроинъекций церебролизина. Катамнез показал, что достигнута устойчивая ремиссия заболевания.
Данный диагноз, приведённый на рис. 7, можно отобразить формулой:

form
Из формулы вытекает, что дегенеративный процесс (D) привёл к протрузии (грыже) межпозвоночного диска АVII–LI, а это вызвало ирритацию нейрометамера А7. Вследствие чего развивались боли в нижней зоне живота (А7 E). И это означает, что боль возникла в здоровых тканях седьмого абдоминального энтеротома. Сведённые к формуле диагностические данные позволяют сделать вывод, что целью лечебного процесса должна стать ликвидация конфликта между склеротомом и нейротомом в А7.
Ещё пример. Больной В. (37 лет, история болезни № 342985). Жалобы на мучительные фантомные боли в пятке и первом пальце стопы ноги, ампутированной на уровне верхней трети бедра. Боль возникает только при мочеиспускании, эрекции или дефекации. А это – проявления со стороны структур одного и того же метамера (рис. 8), рассеянных по различным частям тела в процессе онтогенеза.

2.8
Вследствие изменений функционального характера в энтеротоме S1 (A) у больного возникает боль в склеротоме S1 (Б). В мозг сигнал о боли транслирует нейрометамер S1 (В).
Светлой штриховкой отмечены удалённые при ампутации ноги ткани метамеров.
Метамерные лечебные воздействия были нацелены на S1N, в частности – на полидендритные соматические нейроны спинномозгового узла S1.

ОБЛАСТЬ НАУЧНОГО И ПРАКТИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ ПЕРИОДИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ДЛЯ МЕДИЦИНЫ

Результаты наших исследований в комплексе с анализом литературных данных позволяют иначе взглянуть на механизмы возникновения и развития заболеваний человека, и открыть новые направления в диагностической, лечебной и профилактической помощи.

Ранняя диагностика заболеваний человека

Любое хроническое заболевание человека возникает в одной из «ячеек» метамерной системы (см. рис. 1) распространяясь на иные территории. Исход травмы зависит от локализации пораженных «ячеек» и их количества.
Нет смысла говорить о роли изучения рефлексов в диагностическом процессе. На рис. 9 представлены систематизированные сведения о рефлексах с различных структур метамеров. На схеме достаточно белых пятен, а это значит, что рефлексы с этих зон ещё не изучены. То же самое касается болевых точек на теле человека (рис. 10).

2.9

Длительный клинический опыт даёт все основания утверждать, что болевые точки возникают на теле человека за несколько лет до того, как пациент обращается к врачу с жалобами. Так чаще всего бывает при возникновении остеохондроза, спондилёза и спондилоартроза.

На рис. 11 и 12 представлен метамерный анализ рефлексов и болевых точек тела человека.

11
12
Объективные критерии оценки здоровья

С позиций метамерии мы проанализировали в нашей клинике уровни ирритации нейрометамеров при наиболее распространённом хроническом заболевании человека – остео­­хондрозе позвоночника. В таблице 2 представлены данные о количестве ирритированных нейрометамеров и их топографии у 1821 пациента. На рис. 13 схематически изображены уровни поражённых метамеров

13

На сегодняшний день в нашей клинике разработаны и эффективно используются индивидуальные технологические режимы для лечения. Идентифицированы 172 синдрома остеохондроза, спондилёза и спондилоартроза, однако нейрометамерный анализ топографии этих заболеваний показывает, что могут присутствовать 336 таких синдромов. То есть, ещё 176 синдромов предстоит идентифицировать врачам-новаторам.

Качественное улучшение лечебно-профилактической помощи
Диагноз, сведённый к метамерной формуле, позволяет назначить полную и адекватную терапию патологического процесса, не упуская ни единого элемента помощи, и значит, представляет возможность резко сократить сроки лечения и уменьшить трудозатраты медицинского персонала.
В кардиологии, например, лечебное воздействие следует направлять не только на коронарные сосуды, но и – в равной степени – на нейротом, склеротом, миотом, энтеротом, глотом и дерматом соответствующих метамеров. Т. е. необходимы лечебные воздействия на суставы руки, шейно-грудного отдела позвоночного столба, мышцы плечевого пояса.

Селекция лекарственных препаратов и технологий лечебного воздействия

  • В мире производится четверть миллиона лекарственных средств, однако отсутствует чёткая логика в приоритетах.
  • При влиянии на тонус скелетных мышц во врачебной практике обычно прибегают только к трём средствам – мидокалм, сирдалуд, lissen.
  • Реальной регенерации нервной системы способны посодействовать четыре средства: церебролизин, tricortin-1000, liposom, sibren.
  • Метамерный анализ фармакологических средств лечебного воздействия помогает чётче обозначить их свойства. В нашей клинике такой метамерный анализ (см. рис. 14) применяется постоянно.

14

Проследить закономерности метамерных лечебных технологий лучше и легче всего на модели кристаллотерапии (табл. 3). Согласен, это упрощение проблемы, сведённое чуть ли не до примитивизма. Всё чаще в книгах для пациентов приходится идти по научно-популярному пути. Поскольку, в отличие от специальной литературы, эти книги пользуются спросом и дают возможность охватить широкий круг читателей. Это тоже крайне необходимо, поскольку успех лечения примерно в равных долях зачастую зависит как от квалификации врача, так и от желания пациента выздороветь. Его-то, пациента, мы и пытаемся при помощи таких публикаций обратить в союзники врача.

tab3

Развитие научных исследований

  • Метамерный подход позволяет найти решение практически любого вопроса медицины. Клинический опыт нашей клиники показывает, к примеру, что топография возникновения атеросклеротических бляшек или онкопроцессов соответствует зонам межметамерных пространств в тканях организма человека. Соответствует зонам, где заканчивается контроль двух соседних нейрометамеров, где они не в полном объёме контролируют трофику тканей на пограничье.
  • Появляется возможность качественно улучшить планирование медико-биологических исследований – как фундаментальных, так и прикладных. В том числе – путём создания математических моделей здоровья человека, поскольку регламентируется экстенсивность информационных материалов.
  • Отпадут (окажутся за чертой необходимости выяснять) многие этические вопросы медицины.
  • На основе постоянно действующей базы знаний, её обновления и уточнения целей (сведённые к формулам и таблицам сведения и данные способствуют этому) может быть организована система типа «коллективный интеллект» («интегральный медицинский интеллект»), что позволит прогнозировать потребности в оказании медицинской помощи вообще, и каждому конкретному больному – в частности.
  • Каждый информационный материал (статья, монография, патент, инструкция к медикаменту, методы диагностики, лечения, профилактики и др.) можно обозначить формулой, что улучшит эффективность медицинского производства.

Решение экономических проблем в медицине

  • Экономический эффект от внедрения Периодической системы знаний для медицины будет складываться из нескольких показателей:
    • сокращение сроков лечения больных;
    • уменьшение степени инвализации населения;
    • улучшение работоспособности человека;
    • сокращение трудозатрат медицинского персонала на оказание лечебной и профилактической помощи.
  • Разработанные нами метамерные технологии введения лекарственных препаратов позволяют сокращать их объём в десятки раз и сопровождаются более выраженным лечебным эффектом, что и позволяет реально сокращать сроки лечения и уменьшать трудозатраты медицинского персонала.
  • Открытие Периодической системы для медицины даёт возможность в корне изменить подход к развитию приборного парка здравоохранения и разработать обоснованную программу путей его развития. Достаточно сказать, что в настоящее время парк приборов и приспособлений приближается к 3 тысячам единиц, а чёткой и всесторонней просчитанной программы выпуска нет. Зачастую создаются новые виды приборов и приспособлений без разработки технологии их применения.

Решение социальных вопросов

  • Данная система представляет интерес ещё потому, что здравоохранение относится к внеэкономической сфере общественного потребления, что роль охраны здоровья в обществе первостепенна. Недаром в США эффективную лечебную помощь рассматривают как инструмент внешней политики во взаимоотношениях с развивающимися странами.
  • Метамерные технологии в медицине помогут ускорить решение социальных задач, одна из которых, и наиболее важная, – дети войны. Люди, родившиеся до глобальной катастрофы человечества, до Второй мировой войны, во время её и после (1935–1953 гг.) в детстве пострадали от протеин-дефицитного питания. Что и привело к стенозу позвоночника в «менопаузном» возрасте – вследствие одновременного сочетания трёх процессов («ортопед-трио»): остеохондроза, спондилёза и спондилоартроза. Эти люди нуждаются во врачебной помощи, поскольку из-за стеноза позвоночника им досаждает хроническая боль. Да ещё сказываются последствия чернобыльской радионуклеидной атаки – изменение гематокрита. Известно, диаметр капилляров – от 2 мкм, тогда как диаметр эритроцитов – 7 мкм. Сгущение крови приводит к гипоксическим процессам в костно-хрящевой ткани, что опять же усугубляют страдания людей от боли. В первоочередных мерах защиты нуждаются большие группы населения Украины, Белоруссии, России, а теперь, после аварии на АЭС, и Японии.
  • В подходах к здоровью детей назрели радикальные изменения. В первую очередь, надо пересмотреть отношение медицины и общества к «Тератогенному календарю». Здесь опять же метамерные знания являются решающими.
  • Открываются возможности для чёткого планирования работы лечебно-профилактических учреждений, для расчета трудозатрат, прогнозирования развития заболеваний и для предварительной разработки альтернативных решений.
  • Появляется возможность регламентировать медицинскую специализацию, повлиять на перестройку высшего и среднего медицинского образования в целях повышения качества и устранения дефектов узкой специализации. То есть вернуться в современных условиях к принципам земской медицины (семейные врачи) на качественно новом уровне знаний.
  • Появляется возможность целенаправленно заниматься повышением адаптивных возможностей человека, создать предпосылки для объективной оценки состояния здоровья представителей различных профессий, для коррекции функций клинически здоровых людей при воздействии на них экстремальных факторов внешней среды (линейные и угловые ускорения, вибрация, невесомость, ионизирующие излучения и пр.).
  • Появится возможность прогнозировать заболевания, обусловленные издержками научно-технического прогресса, всё ускоряющимся ритмом жизни, уменьшением физических нагрузок, в том числе – ятрогенные заболевания, как неизбежного следствия желания скорейшим образом внедрять новые способы лечения (лазерная терапия, СВЧ-терапия, химиотерапия и другие виды воздействия) без серьёзных экспериментальных исследований и изучения ожидаемых результатов.
  • Периодическая система для медицины обеспечит рост эффективности отдачи науки не только в медицине, но в биологии и сельском хозяйстве (животноводстве).

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

  • Сущность открытия: что впервые показана закономерность метамерного развития и проявлений заболеваний человека, которые (по этиопатогенезу и клиническим проявлениям) являются метамерными.
  • Периодическая система для медицины проливает новый свет на устоявшиеся представления о причинах возникновения и характере проявлений заболеваний, открывает возможности для появления системы общемедицинского мышления – метамерного анализа за­болева­­ний.
  • Впервые появляется возможность отражать диагноз в виде формулы.
  • Метамерные технологии лечения вернули к активной жизни свыше 80 тысяч человек из 60 стран мира, страдавших от наиболее распространённых заболеваний человека – остеохондроза, спондилоартроза и спондилёза и иными хроническими заболеваниями.
  • Технологии, созданные на основании Периодической системы для медицины, позволяют активно противостоять устойчивым патологическим состояниям у детей. Детская неврология России взяла на вооружение метамерные технологии, благодаря им эффективность лечения возросла в российских неврологических детских центрах (статистические данные за последние 10 лет) с 19 до 88 процентов.
  • Новизна исследований, касающихся Периодической системы для медицины, защищена авторскими свидетельствами СССР и патентами Украины (54–68).
  • Из всех видов прав человека наиболее приоритетным является право жить без боли.
  • Каждый больной может получить адекватную диагностическую, лечебную и профилактическую помощь.

Л И Т Е Р А Т У Р А

  1. Шимкевич В. И. Биологические основы зоологии. – М.; Птр., 1923. – т. 1 – 454 с.
  2. Догель В. А. Олигомеризация гомологичных органов как один из главных процессов эволюции животных организмов // Арх. анатомии. – 1936. – Т. 15. – № 3. – С. 101–114.
  3. Ковальский П. А. Морфология сегментальной иннервации в связи с дифференциацией метамерии тела// Вестник зоологии. – 1969. – № 3. – С. 3–12.
  4. Grosser O. Grundrib der Entwicklungsgeshichte des Menschen. – Berlin: Springer–Verlag, 1945. – 144 s.
  5. Hutscher B. Die Metameri des Amphioxus und Ammocoetes // Anat. Anz. – 1982, Bd. 7, H. 1. – s. 89–91.
  6. Голуб Д. М. Строение периферической нервной системы в эмбриогенезе человека: Атлас. – Минск: Изд-во АН БССР, 1962. – 377 с.
  7. Голуб Д. М., Новиков И. И., Леонтюк Л. А. и др. Нервы внутренних органов: Развитие и восстановление. – Минск: Наука и техника, 1978. – 118 с.
  8. Нервы рефлексогенных зон: Эмбриологическое исследование / Под ред. Д. М. Голуба. – Минск: Наука и техника, 1976. – 160 с.
  9. Carlson B. M. (Карлсон Б. М.). Основы эмбриологии по Пэттену: Пер. c англ. – М: Мир, 1983. – Т.1. – 357 с.
  10. Fischel A. Lerbuch der Entwicklung. – Wien und Berlin, 1924. – 824 s.
  11. Казначеев В.П., Субботин М. Я. Этюды к теории общей патологии. – Новосибирск: Наука. Сибирское отд., 1971. – 228 с.
  12. Берсенев В. А. Метамерия. – К.: СМП «АВЕРС», 2003. – 264 с.
  13. Берсенев В. А. Метамерный массаж. – К.: СМП «АВЕРС», 2011. – 240 с.
  14. Берсенев В. А. Прикладная метамерия в комплексном лечении остеохондроза, спондилёза, спондилоартроза». – К.: СМП «АВЕРС», 2012. – 384 с.
  15. Пэттен Б. М. (Patten B. M.) Эмбриология человека. – М.: Медгиз., 1959. – 768 с.
  16. Pernkopf E. Topographische Anatomie des Menschen. – Bd. I. – Berlin und Wien 1937. – 344.
  17. Clara M. Das Nervensistem des Menschen. – Leipzig, 1959. – 772 p.
  18. Догель А. С. (Dogel A.). Der Bau der Spinalganglien des Menschen und der Sдugetiere. – Jena 1908. – 150 s.
  19. Орбели Л. А. Лекции по физиологии нервной системы. – М.; Л.: Медгиз, 1934. – 226 с.
  20. Гринштейн А. М. Пути и центры нервной системы. – М.: Медгиз, 1946. – 327 с.
  21. Атлас периферической нервной и венозной систем. /Под ред. В. Н. Шевкуненко. – М.: Медгиз, 1949. – 383 с.
  22. Григорьева Т. А. Иннервация кровеносных сосудов. – М.: Медгиз, 1954. – 374 с.
  23. Колосов Н. Г. Иннервация внутренних органов и сердечно-сосудистой системы. – М.: Медгиз, 1954. – 267 с.
  24. Долго-Сабуров Б. А. Иннервация вен. – Л.: Медгиз, 1958. – 307 с.
  25. Костюк Г. П. Двухнейронная рефлекторная дуга. – М.: Медгиз, 1959. – 255 с.
  26. Куприянов В. В. Нервный аппарат сосудов малого круга кровообращения. – Л.: Медгиз, 1959. – 191 с.
  27. Отелин А. А. Иннервация скелета человека. – М.: Медицина, 1965. – 251 с.
  28. Булыгин И. А. Афферентное звено интероцептивных рефлексов. – Минск: Наука и техника, 1971. – 251 с.
  29. Кнорре А. Г. Эмбриональный гистогенез. – Л.: Медицина, 1971. – 432 с.
  30. Ажипа Я. И. Нервы желез внутренней секреции и медиаторы в регуляции эндокринных функций. – М.: Наука, 1976. – 442 с.
  31. Авросьев А. П. Адренергическая и холиперическая иннервация органов пищеварительной системы. – Минск. Наука и техника, 1977. – 182 с.
  32. Лаврентьев Б. И. Теория строения вегетативной нервной системы.: Избр. /Под ред. В.В. Португалова. – М.: Медицина, 1983. – 256 с.
  33. Clara M. Das Nervensyctem des Menschen. – Leipzig, 1959. – 208 s.
  34. Forester O. The dermatomes in man // Brain. – 1933 № 56, pp. 1–39.
  35. Granit R. (Гранит Р.) Электрофизиологическое исследование рецепции. – М.: Изд-во Иностр. лит-ра, 1957. – 339 с.
  36. Bolk L. Die Segmentalaldifferenzierung des menschlichen Rumpfes und seiner Extremitäten //Morphokog. Jahrbuch. – Bd. XXV 1898. – s. 465–543.
  37. Inman V. T., Sounders J. B. Referred pain from skeletal structures // J. Nerv. Ment. Dis. – 1944, v. 99. – pp. 660–675.
  38. Villiger E. (Виллигер Е.). Периферическая иннервация. – М., 1917. – 161 с.
  39. Берсенев В. А. Шейные спинномозговые узлы (структура, патофизиология, синдромология). – М.: Медицина, 1980. – 208 с.
  40. Плечкова Е. К. Морфология чувствительной иннервации внутренних органов. – М.: Из-во АМН СССР, 1948. – с. 47–83.
  41. Head. H. Visceralerkrankungen. – Berlin, 1898. – 346 p.
  42. Dijerine J. Semiologie des affection du systeme nerveux. – Paris 1926. – 1219 p.
  43. Foerster O. The dermatomes in man Brain. – 1933. – Vol. 56. – P. 1–39.
  44. Hansen K. Sehmerz und reflertoriche Krankheits-zeichen. – Dtsch. Med. Wsehr. – 1944. – 409 p.
  45. Вишневский А. С., Максименков А. Н. Атлас периферической нервной и венозной систем / Под ред. В. Н. Шевкуненко. – М.: Медгиз, 1949. – 383 с.
  46. Keegan I. I. Dermatome huperalgessia associaten with herniation of intervertebrale disk //Arch. Neurology and Psychiatry. – 1943. – Vol. 50. – P. 67–83.
  47. Кононова Е. П. Спинной мозг и периферические нервы //Многотомное руководство по неврологии. – Т 1. – М., 1959. – С. 268–320.
  48. Hansen K., Schliak H. Segmentale Innervation Ihre Bedentung fьr Klinik und Praxis – Stuttgart, 1962. – 428 p.
  49. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. Т. 3 – М.: Медицина, 1974. – С. 366–368.
  50. Иванов Г. Ф. Нервы и органы чувств сердечно-сосудистой системы. М., 1945, 147 с.
  51. Kiss F., Szentagothai I. Atlas anatomical corporis human. – Budapest, 1975. – 170 p.
  52. Михайлов С. С. Нервы. – М.: Сов. энцикл., 1981. – 423 с.
  53. Inman V. T., Saunders J. B. Refered pain from Skeletal Structures // Nerv. Ment. Dis. – 1944, Vol. 99. – pp. 660.
  54. Берсенев В. А. А. С. 1016884 /СССР/. Способ лечения больных с краниальными и шейными ганглионитами. – Заявлено 20.03.80. № 2897664 /28–13. – Опубл. 23.07.85. (Соавт. Ю. Н. Судаков, В. В. Коротченко, Е. С. Яворская).
  55. Берсенев В. А. А. С. 1016885 /СССР/. Способ лечения больных с вертеброгенными невритами и полиневритами. – Заявл. 28.07.81. № 3336961/28–13. (Соавт. Ю. Н. Судаков).
  56. Берсенев В. А. А. С. 1043857 /СССР/. Способ лечения больных с фантомно-болевыми синдромами после ампутации ноги. – Заявлено 28.07.81. № 3337785 /28–13. (Соавт. О. А. Пятак, Ю. Н. Судаков).
  57. Берсенев В. А. А. С. 1158198 /СССР/. Способ лечения невралгии барабанного сплетения, невралго-неврита барабанного нерва и невралго-неврита малого поверхностного каменистого нерва. – Заявлено 1.07.83. № 3613771. – Опубл. 30.05.85. Бюл. № 20. (Соавт. Ю. Н. Судаков).
  58. Берсенев В. А. А. С. 1168190 /СССР/. Способ диагностики остеохондроза позвоночника. – Заявлено 16.04.83. № 3582140/28–13. – Опубл. 23.07.85. Бюл. № 27. – (Соавт. Ю. Н. Судаков).
  59. Берсенев В. А. А. С. 1187301 /СССР/. Способ лечения гипертонической болезни. – Заявлено 3.05.83. (Соавт. О. А. Пятак).
  60. Берсенев В. А. А. С. 1202105 /СССР/. Способ лечения люмбаго. – Заявлено 15.04.83 г. № 3578321 /28–13. (Соавт. Л. В. Тарабанова, Т. Г. Редковец).
  61. Берсенев В. А. А. С. 122986 /СССР/. Способ лечения вертеброгенных радикуло-неврологий. – Заявлено 30.07.83. № 3699585/28–13.
  62. Берсенев В. А. А. С. 1233319 /СССР/. Способ лечения больных вегетативными ганглионитами. – Заявлено 5.05.80. № 2936553/28–13. (Соавт. Ю. Н. Судаков, В. В. Коротченко).
  63. Берсенев В. А. А. С. 1246446 /СССР/. Способ лечения невралго-неврита большого поверхностного каменистого нерва и видиева нерва. – Заявлено 20.06.83. № 3607445/28–13. (Соавт. Ю. Н. Судаков).
  64. Берсенев В. А. А. С. 1271515 /СССР/. Способ лечения плече-лопаточного периартрита. – Заявлено 12.07.83 № 3634080. – Опубл. 23.11.86. Бюл. № 43. (Соавт. Т. Г. Редковец).
  65. Берсенев В. А. А. С. 1272537 /СССР/. Способ лечения больных невралго-невритом блуждающих нервов. – Заявлено 22.04.80. № 2938587. – Опубл. 22.06.86. (Соавт. Ю. Н. Судаков, В. В. Коротченко).
  66. Берсенев В. А. А. С. 1286206 /СССР/. Способ лечения перинатальной энцефалопатии. – Заявлено 18.06.84. № 3768927. – Опубл. 1.10.86.
  67. Берсенев В. А. Патент № 25683 (Україна). Спосіб лікування гриж та протрузій міжхребцевого диска L5–S1. Зареєстровано 10 серпня 2007 р.
  68. Берсенев В.А. Патент № 33607 (Україна). Спосіб лікування перинатальної енцефалопатії. Зареєстровано 25.06.2008 р.

Рис. 1. Периодическая система в медицине.
По вертикали сверху вниз обозначены метамеры: Cr1–Cr3 – краниальные; С1–С8 – шейные; Т1–Т5 – грудные; А1–А7 –абдоминальные; L1–L5 – поясничные; S1–S5 – крестцовые. Всего с двух сторон по 33 метамера, каждый состоит из 7 структур (представлены по горизонтали). Производные эктодермы: D – дерматомеры (кожный покров с его придатками) и N – нейромеры (нервная система). Производные мезодермы: S – склеротомы, М – миотомы,  V – вазотомы (сердечно-сосудистая система). Производные эндодермы: Е – энтеротомы (внутренние органы) и G – глотомы  (эндокринная и иммунная системы). 33 метамера, содержащих 462 «ячейки» (без копчиковых).

Рис. 2. Схема происхождения различных частей тела человека путём прогрессивной дифференциации и дивергентной (расходящейся) специализации.
Происхождение всех органов тела прослеживается от трёх зародышевых листков (15, рис. 40).

Рис. 3. Организация метамеров и метамерная иннервация (16, рис. 5):
М —  миотом;  Д —  дерматом;  С —  склеротом; В — вазотом; Н — нейротом; 1 — сегментарные корешки; 2 — спинномозговой узел; 3 — симпатический ганглий; 4 — передняя ветвь периферического нерва; 5 — задняя ветвь периферического нерва.

Рис. 4. Схема нейрометамера — нервных структур, входящих в метамер (17, с. 131):
1 — спинальный ганглий — средоточие чувствительных соматических нервных клеток, иннервирующих в основном кожу, мышцы, скелет, но также внутренние органы, железы, сосуды; 2 — ганглий пограничного симпатического ствола — средоточие вегетативных нейронов, иннервирующих внутренние органы, железы, сосуды; 3 — нерв; 4 — задний корешок спинного мезга (чувствительный); 5 — передний корешок спинного мозга (двигательный); 6 — спинной мозг; 7 — синувертебральный нерв.

Рис. 5. Реконструкция (увеличение в 14 раз) нервной, пищеварительной, дыхательной и выделительной систем свиного эмбриона длиной 9,4 мм  (15, с. 114):
1 — gangl. acusticus VIII нерва; 2 — gangl. geniculatum  VII нерва;  3 — VI нерв (отводящий); 4 — IV нерв (блоковый); 5 — III нерв (глазодвигательный); 6 — глазничная ветвь V (тройничного) нерва;  7 — карман  Ратке;  8 — глазная  чаша; 9 — верхне-челюстная ветвь V нерва; 10 — нижнечелюстная ветвь V нерва; 11 — chorda tympani — ветвь лицевого нерва; 12 — VII нерв (лицевой); 13 — стебелек аллантоиса; 14 — половой бугорок; 15 — постклоакальная часть кишки; 16 — клоака; 17 — ганглионарная пластинка; 18 — метанефрический дивертикул; 19 — тазовое расширение метанефрического дивертикула; 20 — нефрогенная ткань метанефроса; 21 — проток мезонефроса; 22 — хорда; 23 — толстая кишка; 24 — тонкая кишка; 25 — большой венозный синус, образованный поперечным анастомозом субкардинальных вен (субкардинальный синус); 26 — поверхностные вены мезонефроса, связывающие пост- и субкардинальные вены (v.v. transversales mediales); 27 — спланхномезодерма, отсеченная в том месте, где она огибает мезонефрос; 28 — дорcальная закладка поджелудочной железы; 29 — вентральная  закладка  поджелудочной  железы;  30 — превертебральный симпатический ганглий; 31 — гломерул; 32 — задняя кардинальная вена; 33 — n. phrenicus; 34 — подартериальный бронх; 35 — трахея; 36 — X нерв (блуждающий); 37 — пищевод; 38 — нисходящий шейный нерв; 39 — четвертый глоточный карман; 40 — вилочковая железа; 41 — щитовидная железа; 42 — XII нерв (подъязычный); 43 — ганглий Фрорипа; 44 — узловатый ганглий X нерва; 45 — gangl. accessorius; 46 — XI нерв (добавочный); 47 — каменистый ганглий IX нерва; 48 — яремный ганглий X нерва; 49 — верхний ганглий IX нерва.

Таблица 1
Статистика карт афферентной иннервации тела человека

Рис. 6. Схема, отображающая поражения структур метамера при вертеброгенном радикулите  L5.
– участок пораженного склеротома;
– ирритированный нейрометамер;
– иные структуры метамера, вовлечённые вторично в ирритативный процесс;
– последовательность распространения процесса;
–    условный путь сенсорных ощущений, достигающих коры головного мозга.

Рис. 7. Патогенез болевого синдрома у больной Я.
Грыжа межпозвоночного диска АVII–LI (А) ирритировала спинномозговой узел А7 (Б),
что привело к отражённой боли в энтеротоме А7 (В).

Рис. 8. Патогенез фантомного болевого синдрома у больного В.
Вследствие изменений функционального характера в энтеротоме S1 (A) у больного возникает боль в склеротоме S1 (Б).
В мозг сигнал о боли транслирует нейрометамер S1 (В).
– удалённые при ампутации ноги ткани метамеров.

Рис. 9. Метамерные диагностические рефлексогенные зоны:
1 — дермографизм; 2 — пиломоторный рефлекс; 3 — терморегуляторный рефлекс Щербакова; 4 — ладонно-подбородочный рефлекс; 5 — ладонный рефлекс; 6 — хватательный рефлекс; 7 — сосково-ореолярный рефлекс; 8 — брюшной верхний рефлекс; 9 — разгибательный пальцевой рефлекс при штриховом раздражении ноги и паховой области; 10 — подошвенный рефлекс; 11 — Бабинского рефлекс; 12 — Пуссепа рефлекс; 13 — ягодичный рефлекс; 14 — анальный рефлекс; 15 — сгибательно-локтевой рефлекс; 16 — разгибательно-локтевой рефлекс; 17 — брюшно-сердечный рефлекс; 18 — коленный рефлекс; 19 — Гордона рефлекс; 20 — ахиллов рефлекс; 21 — Шеффера рефлекс; 22 — затылочный рефлекс; 23 — кранио-вертебральный рефлекс; 24 — карпо-радиальный рефлекс; 25 — плече-лопаточный рефлекс; 26 — пронаторный рефлекс; 27 — карпо-ульнарный рефлекс; 28 — ладонно-ротовой рефлекс; 29 — ладонно-подбородочный рефлекс; 30 — Лери рефлекс; 31 — Майера рефлекс; 32 — Клиппеля—Вейля рефлекс; 33 — Вартенберга рефлекс; 34 — сгибательно-пальцевой рефлекс (Бехтерева); 35 — сгибательно-пальцевой (Вартенберга) рефлекс; 36 — карпо-метакарпальный рефлекс; 37 — сгибательно-пальцевой рефлекс Тромнера—Русецкого; 38 — Якобсона рефлекс; 39 — костно-абдоминальный рефлекс; 40 — Абрамса рефлекс; 41 — Рубина рефлекс; 42 — ладонно-абдоминальный рефлекс; 43 — гребня подвздошной кости рефлекс; 44 — разгибательный пальцевой рефлекс при давлении на лонное сочленение; 45 — разгибательный пальцевой рефлекс при перкуссии лонного сочленения; 46 — Оппенгейма рефлекс; 47 — пальце-болевой рефлекс Гроссмана; 48 — Бехтерева—Менделя рефлекс; 49 — разгибательный рефлекс; 50 — Жуковского рефлекс; 51 — подошвенно-«хватательный» рефлекс; 52 — Россолимо рефлекс; 53 — Геринга рефлекс; 54 — Щербака рефлекс; 55 — бедренной артерии рефлекс Дипона; 56 — затылочный рефлекс Брудзинского; 57 — Чермака рефлекс; 58 — Даниелопулу рефлекс; 59 — солярный рефлекс; 60 — тонический рефлекс Кернига; 61 — рефлекс экстензии большого пальца по методу Кернига.

Рис. 10. Метамерные болевые точки человека:
1—3 — точки зон Захарьина—Геда; 4 — точки зон передней лестничной мышцы; 5 — точки зон ахиллова сухожилия; 6 — точки остистых отростков; 7 — точки межостистых связок; 8 — точки атланто-затылочной мембраны; 9 — точки капсулы межпозвонкового сустава; 10 — верхняя точка Мюсси; 11 — точка клювовидного отростка; 12 — точки области гребня лопатки; 13 — точки зон прикрепления сухожилий в области плечевого сустава; 14 — точка прикрепления дельтовидной мышцы к плечевой кости; 15 — лопаточная точка Лазарева; 16 — надэрбовские точки; 17 — точки межпозвонковых дисков; 18 — точки реберно-грудинных сочленений; 19 — передние точки Гара—Школьникова; 20 — точки зоны большого вертела; 21 — бедренная точка Лапинского; 22 — точки Валле; 23 — точки зоны крестцово-подвздошного сочленения; 24 — среднеподвздошная точка Бехтерева; 25 — паравертебральные точки; 26 — точки зоны копчика; 27 — точка позвоночной артерии; 28 — точки сонной артерии; 29 — точки зоны сосудистонервного пучка; 30 — точки зоны брюшной аорты; 31 — точки зоны подключичной артерии; 32 — точки зоны сосудисто-нервного пучка; 33 — точки большого затылочного нерва; 34 — точка малого затылочного нерва; 35 — точки верхнего шейного симпатического ганглия; 36 — диафрагмальная точка Мюсси; 37 — точки шейно-грудного ганглия; 38 — верхняя точка Эрба; 39 — точка локтевого нерва; 40 — точка срединного нерва; 41 — точка зоны плечевого нерва; 42 — точки зоны запястного канала; 43 — межрёберные точки; 44 — солярные точки; 45 — точки зоны предплюсневого канала; 46 — точки гипогастральной области; 47 — точки овариальной области.

Рис. 11. Количественные характеристики метамерных рефлексов (справа) и болевых точек (слева).

Рис. 12. Количество рефлексов (справа) и болевых точек (слева) по структурам, формирующим метамер.

Таблица 2
Количество нейрометамеров, вовлечённых в ирритативный процесс у больных с вертеброгенными заболеваниями периферической нервной системы

Рис. 13. Уровень пораженных нейрометамеров у больных с неврологическими синдромами остеохондроза позвоночника (N, 1821).

Рис. 14. Метамерный анализ воздействия медикамента на организм человека.
Обозначение в формуле: числитель – структуры метамера; знаменатель – причины заболеваний (В – воспаление, О – опухоль, Д – дегенеративный процесс, И – интоксикация, П – порок развития, А – аллергия, Т – травмы).

Таблица 3
Метамерный анализ кристаллотерапии
Нетрудно подсчитать, что из 34 наиболее популярных в кристаллотерапии камней лишь 4 способны воздействовать на заболевания кожи, 23 – на заболевания нервной системы, 5 – на заболевания  сердечно-сосудистой системы, по-одному – на заболевания скелета и мышц, 14 – на заболевания внутренних органов, 14 – на заболевания иммунной системы.

Доросле відділення
Про метамерне лікування Необхідні документи Запитання та відповіді
Що ми лікуємо
Остеохондроз хребта

Остеохондроз хребта – це хронічний процес дистрофії міжхребцевих дисків, що виявляється у зниженні їх еластичності і гідрофільності (диски ніби всихають, зменшується їх висота). Через втрату рідини диски втрачають свою амортизуючу функцію, і хребет вже не в змозі витримувати колишні навантаження. Фіброзна оболонка диска стоншується і пошкоджується, в ній виникають мікротріщини і розриви, через які вміст пульпозного ядра диска може виходити назовні.

Детальніше
Остеохондроз шийного відділу хребта

Шийний відділ хребта – це найбільш вразлива частина хребетного стовпа, що обумовлено анатомічними особливостями шийних хребців. Хребці шийного відділу відрізняються підвищеною мобільністю, вони легко піддаються зсувам у результаті навантажень або травм, а також досить швидко піддаються дегенеративно-дистрофічним змінам.

Детальніше
Остеохондроз грудного відділу хребта

Остеохондроз в грудному відділі хребта зустрічається значно рідше, ніж в попереково-крижовому та шийному відділах, але заслуговує окремого опису. Грудний відділ хребта є найменш рухомим в порівнянні з іншими відділами і найбільш захищеним за допомогою ребер і грудини. В даному відділі найрідше утворюються випинання міжхребцевих дисків, і вони рідко досягають великих розмірів.

Детальніше
Остеохондроз поперекового відділу хребта

Напевно кожна доросла людина чула таке слово як «остеохондроз», але не всі остаточно розуміють, що ж це таке насправді. Ми допоможемо Вам розібратися, що ж таке остеохондроз поперекового відділу хребта і як його лікувати.

Детальніше
Спондильоз

Спондильоз хребта – це хронічне захворювання, при якому відбувається розростання кісткової тканини на поверхні тіл хребців, що призводить до їх деформації.

Детальніше
Спондилоартроз

Спондилоартроз (spondylarthrosis) – це хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання фасеткових міжхребцевих суглобів. В основі спондилоартрозу лежить ураження всіх структур суглоба: суглобового хряща, субхондральних відділів кістки, зв’язок та капсул суглоба, коротких м’язів, що оточують суглоб.

Детальніше
Лікування міжхребцевої грижі

Грижа міжхребцевого диска є одним з ускладнень остеохондрозу хребта і являє собою максимальний ступінь випинання пульпозного ядра диска з розривом його зовнішньої оболонки. Простір між дисками називають «міжхребцевим». Також люди часто використовують термін «хребетна грижа» або ж «грижа хребців».

Детальніше
Сколіотична хвороба, сколіоз

У грецькій мові є слово «сколіос», яке перекладається як «кривий». Цим словом медики позначають викривлення хребетного стовпа. Причому не будь-яке викривлення, а саме бічне відхилення вертикальної осі хребта.

Детальніше
Захворювання суглобів

Артроз суглобів – широко поширене захворювання. Більш правильно називати його остеоартрозом, так як при цій хворобі суглобів уражається не тільки хрящова тканина суглоба, але й кісткова. Основною відмінністю артрозу від артриту є те, що в основі захворювання лежить не запалення суглоба, а дегенеративні процеси, що протікають в ньому. Артроз суглобів проявляється болем в суглобі, що посилюється при русі, і розвитком малорухливості в ушкодженому суглобі. В деяких випадках артроз суглобів призводить до повної втрати рухливості та інвалідності пацієнта.

Детальніше
Невралгії

Невралгія – це яскраво виражений симптом запалення нерва. Являє собою нападопоподібний гострий, пекучий або тупий ниючий біль в зоні іннервації ураженого нерва. У перекладі з грецької мови цей термін означає «біль у нерві». Всі функції при цьому у нерва зберігаються.

Детальніше
Невропатії

Невропатії (нейропатії) – це збірний неврологічний термін, що позначає різні дегенеративно-дистрофічні ураження периферичних нервів. Це узагальнююче поняття, що об’єднує різноманітні форми і варіанти уражень нервів, і це пояснює широку поширеність даної патології. Цей термін неоднозначний, багато фахівців його застосовують тільки для позначення незапальних змін нервів. У дитячій неврології під поняттям «невропатія» мається на увазі підвищена дитяча збудливість у поєднанні з втомлюваністю.

 

Детальніше
Невропатія лицьового нерва

Невропатія лицьового нерва найчастіше виникає в результаті переохолодження, лицьової травми, перенесеного інфекційного захворювання, стресових ситуацій, на тлі ослабленого імунітету. Може розвинутися як ускладнення отиту, тимпаніту, паротиту, захворювань зубів, діабету, перенесеної герпетичної інфекції. Найуразливішою ділянкою лицьового нерва вважається його відрізок, розташований у вузькому звивистому каналі (в пірамідці скроневої кістки) довжиною близько 3 см. 

Детальніше
Невропатія трійчастого нерва

Невропатія трійчастого нерва найчастіше розвивається після стоматологічних процедур, протезування, щелепно-лицьових операцій або травм, а також в результаті переохолодження, перенесених інфекцій, пухлинних процесів.

Детальніше
Невропатія променевого нерва

Серед усіх видів невропатій верхніх кінцівок найпоширенішою є саме невропатія променевого нерва. Невропатія може виникнути після глибокого сну, якщо людина спала на твердій поверхні, поклавши при цьому руку під голову.

Детальніше
Невропатія ліктьового нерва

Невропатія ліктьового нерва проявляється в порушенні його функції в результаті компресії нервового стовбура у вузьких кістково-м’язових каналах в області ліктьового суглоба і на кисті або ж в результаті травми (розтягнення, надрив ліктьового нерва) при вивихах і підвивихах в ліктьовому суглобі. Невропатія, що виникла при здавлюванні нерва в кубітальному каналі, відома ще під назвою «синдром кубітального каналу».

Детальніше
Невропатія серединного нерва

Невропатія серединного нерва – це ураження серединного нерва, що проявляється виникненням чутливих і рухових розладів у зоні його іннервації (в 1, 2 і 3 пальцях рук).

Детальніше
Невропатія сідничного нерва

Невропатія сідничного нерва – одна з найпоширеніших мононевропатій нижніх кінцівок. Вона полягає в пошкодженні сідничного нерва і формуванні ряду рухових і чутливих порушень його функції.

Детальніше
Невропатія малогомілкового нерва

Невропатія малогомілкового нерва виникає при травмуванні або компресії нервового стовбура на будь-якій ділянці ходу нерва на гомілки. Це найчастіший вид нейропатії нижніх кінцівок. Травма нерва настає при переломах малогомілкової кістки, коли він травмується кістковими уламками. 

Детальніше
Невропатія великогомілкового нерва

Невропатія великогомілкового нерва часто спостерігається при переломах кісток гомілки, вивиху гомілковостопного суглоба, розтягненні і пошкодженні зв’язок стопи. Повторні спортивні травми стопи, захворювання колінного і гомілковостопного суглоба, порушення обміну речовин і розладу кровообігу нерва часто призводять до даного виду невропатії.

Детальніше
Міалгії (фіброміалгії), міозити, міофасціальний синдром

Міалгії (фіброміалгії), міозити, міофасціальний синдром – захворювання, головним симптомом яких є виражений м’язовий біль різної локалізації та походження. М’язові болі можуть виникати в силу різних причин:

  1. застійні явища в м’язових тканинах;
  2. гіпертонус м’язів (стійкий м’язовий спазм);
  3. удари і розтяги;
Детальніше
Захворювання вегетативної нервової системи

Вегетативна нервова система (синонім «автономна» нервова система) — це частина нервової системи, яка забезпечує збалансовану роботу всіх внутрішніх органів і підтримує сталість внутрішнього середовища людини. Вона відповідає за іннервацію залоз зовнішньої та внутрішньої секреції.

Детальніше
Додаткові послуги
Прийом логопеда

Мовлення – це відображення мислення, це система. Якщо є проблеми з усним мовленням, то будуть труднощі і з оформленням думок, умінням аналізувати, міркувати, вибудовувати логічні ланцюжки, проблеми з читанням і письмовим мовленням. Достатньо порушення в одній мовленнєвій ланці, щоб вся система почала функціонувати неправильно.

Мовлення – це відображення мислення, це система. Якщо є проблеми з усним мовленням, то будуть труднощі і з оформленням думок, умінням аналізувати, міркувати, вибудовувати логічні ланцюжки, проблеми з читанням і письмовим мовленням. Достатньо порушення в одній мовленнєвій ланці, щоб вся система почала функціонувати неправильно.

Мовлення – це відображення мислення, це система. Якщо є проблеми з усним мовленням, то будуть труднощі і з оформленням думок, умінням аналізувати, міркувати, вибудовувати логічні ланцюжки, проблеми з читанням і письмовим мовленням. Достатньо порушення в одній мовленнєвій ланці, щоб вся система почала функціонувати неправильно.

Мовлення – це відображення мислення, це система. Якщо є проблеми з усним мовленням, то будуть труднощі і з оформленням думок, умінням аналізувати, міркувати, вибудовувати логічні ланцюжки, проблеми з читанням і письмовим мовленням. Достатньо порушення в одній мовленнєвій ланці, щоб вся система почала функціонувати неправильно.

Детальніше
Метамерний масаж

О несомненной пользе массажа написано уже немало статей, и уже давно известно, что это одно из средств оздоровления, наряду с занятиями спортом, правильным питанием. Массаж помогает быстро восстановиться после стресса и избежать заболеваний, связанных с постоянным нервным напряжением, обезболивает болевые точки, расслабляет напряженные мышцы.

Детальніше
Консультація психолога - Ваш шанс змінити життя на краще

Якщо Ви відчуваєте, що НЕ справляєтеся зі своїми психологічними проблемами, що життя забарвлене ​​в чорні фарби, якщо Вас нічого НЕ радує і НЕ мотивує, і Ви не знаєте, як собі допомогти – запишіться на консультацію психолога в «Медичний центр Берсенєва».

Детальніше
Прийом сімейного лікаря

У «Медичному центрі Берсенєва» всі пацієнти можуть отримати кваліфіковану індивідуальну консультацію сімейного лікаря Петлицької Вікторії Віталіївни, фахівця з багаторічним досвідом роботи в цій галузі.

Вікторія Віталіївна пройшла спеціальну багатопрофільну підготовку за фахом «сімейна медицина».

Детальніше
Діагностика

Нейрофункціональні методи дослідження допомогають неврологу-клініцисту підтвердити діагноз, визначити ступінь та характер ураження, вибрати оптимальну тактику лікування та скоригувати можливості відновлення уражених структур центральної та периферичної нервової системи.

Детальніше
Інфузійна терапія

Інфузійна терапія (внутрішньовенне введення в організм розчинів різних лікарських препаратів). На даний час є одним з найважливіших лікувальних заходів, покликаних вирішувати широкий спектр медичних завдань. Даний метод лікування існує з 30-х років XIX століття. Цей спосіб лікування дозволяє досягти швидкого терапевтичного ефекту, так як ліки потрапляють безпосередньо в кров’яне русло, а також дозволяє більш ефективно контролювати його дію.

Детальніше
Кінезіотейпінг

Кінезіотейпування – це накладення і фіксація на кілька днів на шкірі дитини спеціальних еластичних стрічок з метою забезпечення фізіологічних рухів суглобів і м’язів, активуючи процеси відновлення і контролю над рухом.

Кінезіотейпи – це еластичні бавовняні стрічки, покриті гіпоалергенним клеєм на акриловій основі.

Детальніше
Виготовлення ортезу

В нашем Медицинском Центре Вы можете получить изготовить индивидуальные ОРТЕЗЫ из термопластичного низкотемпературного материала.

Ортезы — это специальные ортопедические приспособления, предназначенные для коррекции, стабилизации и компенсации нарушений опорно-двигательной системы. Ортезы обеспечивают защиту и разгрузку суставов, создавая для них внешнюю поддержку. Ортезы -незаменимые помощники в лечении и реабилитации.

Детальніше
Заняття по нейрокорекціі

Нейропсихолог не тільки вивчає зв’язок мозку і психічних процесів, але і знає, які структури мозку і яким чином забезпечують правильну мову, гарну пам’ять і сприйняття, вміння контролювати власну поведінку, утримувати увагу, високу стійкість до стресів, і інше.

Детальніше
Логопедичний масаж

Масаж артикуляційного апарату або логопедичний масаж – це метод механічного впливу, який змінює стан м’язів, нервів, кровоносних судин і тканин артикуляційного апарату.

Детальніше
Лікар Берсенєв пояснює
Подвійна геміплегія, як одна з форм ДЦП
Подвійна геміплегія, як одна з форм ДЦП
Подвійна геміплегія – найбільш рідкісна форма ДЦП. Вона зустрічається у 1,9% хворих. Найпоширеніша форма – спастична диплегія. Найчастіше страждає рухова функція, у деяких дітей – інтелектуальні здібності.
Геміпаретична форма ДЦП
Геміпаретична форма ДЦП
Геміпаретична форма – одна з форм ДЦП, що найбільш часто зустрічаються. Захворювання виникає внаслідок неправильного внутрішньоутробного розвитку, що призводить до пошкодження головного мозку.
Атонічно-астатична форма ДЦП
Атонічно-астатична форма ДЦП
Ця форма дитячого церебрального паралічу має кілька назв: атонічна, атонічно-астатична, атактична. Нарівні з подвійною геміплегією вона є однією з найбільш рідкісних і складних в лікуванні форм.
ДЦП: спастична диплегія
ДЦП: спастична диплегія
Спастична диплегія – це найпоширеніша форма ДЦП. Вона діагностується у 40% пацієнтів, в основному у недоношених дітей. Для цього захворювання найбільш характерним є порушення роботи рук і ніг, тобто тетрапарез, проте ноги страждають більше ніж руки.
Артроз колінного суглоба
Артроз колінного суглоба
Артроз колінного суглоба – захворювання, при якому страждають усі елементи суглоба, але найбільшому ураженню піддається хрящ. Цей тип артрозу – найпоширеніший. Ще одна назва хвороби – гонартроз.
Артроз плечового суглоба симптоми, діагностика, методи лікування
Артроз плечового суглоба симптоми, діагностика, методи лікування
Артроз плечового суглоба – це захворювання, для якого характерна деградація, зношеність і руйнування хряща, а також прилеглих кісткових тканин. Хворобу також називають адгезивним капсулітом, плечолопатковим поліартрозом, синдромом «замороженого» плеча.
Протрузії і грижі міжхребцевих дисків: в чому різниця. Діагностика і методи лікування
Протрузії і грижі міжхребцевих дисків: в чому різниця. Діагностика і методи лікування
Міжхребцевий диск – це елемент хребетного стовпа, який амортизує тиск, що виникає під час руху людини та інших фізичних навантаженнях. Він коректно виконує свою функцію лише в тому випадку, якщо займає чітко визначену природою позицію.
Спінальна м'язова атрофія
Спінальна м'язова атрофія
Спинальная м’язова атрофія (СМА) – важке нервово-м’язову захворювання, обумовлене ураженням рухових нейронів (мотонейронів), які розташовані в передніх рогах спинного мозку, а також нейронів рухових ядер в стовбурі мозку.
Спінальна аміотрофія Кеннеді
Спінальна аміотрофія Кеннеді
Спінальна аміотрофія Кеннеді – генетичне захворювання, для якого характерне ураження мотонейронів. Це великі нервові клітини, що відповідають за підтримку м’язового тонусу і моторну координацію.
Міодистрофія Дюшена
Міодистрофія Дюшена
Міодистрофія Дюшена належить до Х-зчеплених захворювань та характеризується швидким прогресуванням м’язової дистрофії.  Дане захворювання спричиняється мутацією в гені дистрофіну, що знаходиться на Х хромосомі.
Біль в попереку у підлітка
Біль в попереку у підлітка
У підлітка періодично болить в попереку. Більшість батьків думають, що дитина потягнув м’яз або втомився. В першу чергу, це проблеми з хребтом. Поперековий ювенільний остеохондроз має схожу клінічну картину із захворюванням дорослих.
Головні болі у дитини 10 років
Головні болі у дитини 10 років
Головні болі у дитини 10 років: причини, симптоми, що робити в такому випадку. У дитини 10 років часто болить голова, можливе запаморочення. Більшість батьків думає, що дитина втомилася або застудилася. А це може бути один із симптомів СВД. Розглянемо ближче, чому болить голова у дитини 10 років.
Покоління «з похиленою головою»
Покоління «з похиленою головою»
Сучасна людина вже не уявляє свого життя без смартфона, планшета, ноутбука – за допомогою цих пристроїв ми отримуємо нову інформацію, читаємо книги, слухаємо музику, спілкуємося з друзями, оплачуємо рахунки, здійснюємо покупки і багато іншого. Ми проводимо в Інтернеті в середньому від 2 до 5 годин в день, а фрілансери (люди, що працюють дистанційно через Інтернет) і по 10-12 годин.
Дитина не говорить реченнями
Дитина не говорить реченнями
Дитина не говорить реченнями. Що робити? Які причини? У нормі формування мови у дитини проходить кілька стадій. Причиною затримки розвитку дитини може стати затримка психомовленєвого розвитку дитини.
Батькам на замітку
Батькам на замітку
Коли звертатися за консультацією дитячого невролога. Чи потрібен новонародженому огляд лікаря невролога. Основні симптоми по якими необхідно звернутися до дитячого невролога.
Важке дихання у дитини
Важке дихання у дитини
Важке дихання у дитини: причини, симптоми, чи варто звертати увагу? Дитині важко дихати. Багато батьків не звертають увагу, а це може бути один із симптомів СВД. Розглянемо причини, симптоми важкого дихання у дитини.
Хрускіт в шиї у підлітка
Хрускіт в шиї у підлітка
Чому хрустять суглоби шиї у підлітка. Батьки нерідко можуть помітити хрускіт в шиї у підросту, в більшості випадків вони не знають як їм реагувати. Давайте розберемося чому виникає хрускіт в шиї у підлітків
Алергія
Алергія
Алергія – це одне з найпоширеніших захворювань людства. За статистикою ВООЗ на алергію страждає приблизно 45% населення, і з кожним роком цей відсоток зростає. Це пов’язують, з одного боку, з надмірним дотриманням норм гігієни і відсутністю контакту організму з можливими антигенами, що призводить до слабкого розвитку імунної системи (особливо це стосується дітей).
Дієта при мігрені
Дієта при мігрені
Багато людей не з чуток знають, що таке «мігрень». З цим нестерпним головним болем знайомі близько 30% дорослого населення земної кулі. Часто ця хвороба має спадкову схильність.
Як відрізнити ГРВІ від грипу?
Як відрізнити ГРВІ від грипу?
Щорічно в осінньо-весняний період зростає захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та, зокрема, на грип. Цьому сприяє загальне переохолодження організму, сезонне зниження імунітету, підвищена сприйнятливість до вірусів.
Дитина не розмовляє в 2 роки: причини, лікування
Дитина не розмовляє в 2 роки: причини, лікування
Дитина не говорить в 2 роки: причини, лікування, чи варто звертатися до невролога? Дитина не розмовляє у віці 2-х років. У нормі, по досягненню цього віку, маля повинно активно спілкуватися з батьками і близькими, інакше це може бути ознаками ЗПМР. …
Незвичайні синдроми
Незвичайні синдроми
У медицині багато загадок і таємниць. І незважаючи на безліч відкриттів і досягнень, що відбулися за останні десятиліття, багато в ній залишається незрозумілим. До Вашої уваги приводжу незвичайні неврологічні синдроми…
Про глютен
Про глютен
Целіакія – це автоімунне захворювання, яке часто описують як порушення травлення внаслідок пошкодження стінок тонкої кишки. Однак це щось на кшталт алергії до глютену, внаслідок чого організм починає виробляти антитіла до цієї речовини і, намагаючись боротися з клейковиною, пошкоджує і клітини кишечника.
Невралгія трійчастого нерва
Невралгія трійчастого нерва
Невралгія трійчастого нерва (тригемінальна невралгія) характеризується гострим та сильним болем по ходу ураженої гілки трійчастого нерва на обличчі. Це захворювання зустрічається у 50 людей із 10 000, та частіше схильність до нього мають жінки, старші 40 років.
Міжреберна невралгія
Міжреберна невралгія
Міжреберна невралгія (або «грудний радикуліт») – це досить поширена патологія, яка часто зустрічається в клінічній практиці лікаря – невролога. Цей тип невралгії пов’язаний з роздратуванням, запаленням або компресією міжреберних нервів і проявляється в основному болем.
Невралгія потиличного нерва
Невралгія потиличного нерва
Однією з частих причин головного болю в потиличній області є невралгія потиличного нерва. Вона часто виникає після переохолодження, протягів, на тлі важких застудних захворювань, після перенапруження м’язів шиї і плечового пояса під час тривалого сидіння в одному положенні, після стресових ситуацій.
15 порад про здорове і правильне харчування
15 порад про здорове і правильне харчування
Коли мова заходить про здорове харчування, то багато хто розуміє цей вислів не зовсім правильно. Мається на увазі не виснаження себе голодом, скоріше, сенс цієї фрази зводиться до того, щоб людина відчувала себе чудово, була енергійною і в хорошому настрої, вживаючи певні продукти.
Особливості харчування в зимовий період
Особливості харчування в зимовий період
У холодну пору року необхідно особливо ретельно стежити за власним раціоном харчування, так як раціональне, збалансоване і правильне харчування – це найефективніший і простий метод профілактики застудних захворювань.
Симптоми попереково-крижового остеохондрозу
Симптоми попереково-крижового остеохондрозу
Поперековий остеохондроз характеризується больовими симптомами різної інтенсивності і локалізації. На початкових етапах остеохондроз в більшості випадків протікає безсимптомно, болі з’являються тільки на 2 стадії захворювання.
Хронічне порушення мозкового кровообігу
Хронічне порушення мозкового кровообігу
Хронічне порушення мозкового кровообігу – це повільно прогресуюча недостатність кровопостачання мозку, що призводить до розвитку множинних дрібновогнищевих уражень мозкової тканини і обумовлює поступове наростання порушень функцій головного мозку.
Лікування хребта
Лікування хребта
«З якою б хворобою не прийшла людина, почни лікування зі спини, потім подивися, що залишилося, і зціли його остаточно» – Гіппократ. Ця фраза – своєрідний девіз «Медичного центру Берсенєва», адже, як відомо, більшість захворювань людини безпосередньо чи опосередковано пов’язані зі станом хребта і нервової системи.
Радикуліт (радикулопатія)
Радикуліт (радикулопатія)
Термін «радикуліт» дуже часто застосовується лікарями-неврологами для опису вираженого больового синдрому в спині при здавлюванні або защемленні корінців спинного мозку. Це слово – похідне від двох слів (лат. Radix – корінець і it, itis – запалення). Тобто, під радикулітом мають на увазі наявність запального процесу в нервових корінцях.
Головний біль і біль у голові
Головний біль і біль у голові
Головний біль – одна з найчастіших скарг на прийомі у терапевта чи невропатолога, причому до нього схильні як чоловіки, так і жінки, незалежно від віку. Напад головного болю може істотно вплинути на Ваші плани, і ось, замість походу в театр Ви змушені лежати на дивані, прикладаючи до лоба мокрий рушник.
Біль у спині
Біль у спині
Що таке біль у спині, дуже добре знає більшість людей, так як хоч раз у житті він наздоганяв кожного з нас. І деякі навіть намагалися боротися з цим болем самостійно, не відвідуючи лікаря. Це не зовсім правильне рішення, тому що під маскою болю в спині може ховатися найрізноманітніша патологія…
Самодіагностика стану хребта
Самодіагностика стану хребта
Давнє прислів’я говорить: “Людина молода настільки, наскільки молодий її хребет”. За твердженням фахівців, з 150 чоловік лише один – щасливий володар здорового і гнучкого хребта. Ви в їх числі? Це неважко перевірити …
Чим небезпечне падіння на куприк?
Чим небезпечне падіння на куприк?
Багато людей навіть не замислюються над тим, що причиною ниючих болів у попереку може бути давнє падіння на куприк під час ожеледиці. Адже, як зазвичай буває, людина послизнулася, впала, встала, струхнула сніг і далі побігла у своїх справах. Дискомфорт в нижній частині спини в найближчі два-три дні…
Раптово прокидатися – шкідливо!
Раптово прокидатися – шкідливо!
Всі знають, що повноцінний міцний нічний сон необхідний людині для підтримки нормальної роботи всіх внутрішніх систем організму, для нормалізації обмінних процесів, для відновлення і відпочинку. Але крім цього, важливою умовою правильного сну є також те, ЯК Ви прокидаєтеся.
Куріння послаблює здатність переносити біль
Куріння послаблює здатність переносити біль
Вчені з Університетської клініки Північної Норвегії провели цікавий експеримент, який показує вплив куріння на рівень больової чутливості. До цих пір в медицині були суперечливі думки на цей рахунок – одні вчені стверджували, що куріння знижує чутливість до болю, інші ж доводили протилежне…

Онлайн консультація

Оплата онлайн