Дитина не розмовляє в 2 роки: причини, лікування

Дитина не говорить в 2 роки: причини, лікування, чи варто звертатися до невролога?

Дитина не розмовляє у віці 2-х років. У нормі, по досягненню цього віку, маля повинно активно спілкуватися з батьками і близькими, інакше це може бути ознаками ЗПМР.

З перших днів життя дитини починає формуватися найважливіша складова життєдіяльності людини – МОВЛЕННЯ. Уміння розмовляти і розуміти мовлення інших людей нерозривно пов’язане з такими процесами, як пам’ять, увага, мислення. Тільки за допомогою мовлення людина може повноцінно існувати й гармонійно влитися в суспільство інших людей. Тому батькам вкрай важливо знати основні норми розвитку мовлення у дітей і симптоми, які можуть сигналізувати про деякі відхилення, щоб вчасно почати лікування і не допустити у майбутньому серйозних порушень здоров’я дитини.

Норми розвитку мовлення

Давайте розберемо основні норми розвитку мовлення у дітей. Деякі батьки вважають, що до того, як їх дитина вимовить перші слова (найчастіше у віці близько року), з нею розмовляти марно, оскільки вона все одно нічого не розуміє і нічому поки ще навчитися не може. Але це вкрай помилкова думка, адже розвиток мовлення починається вже з перших днів життя малюка.

Перший етап цього процесу – це крик. Поки дитина перебувала в животі у мами, всі її потреби задовольнялися миттєво. Але, потрапляючи в абсолютно інше середовище, їй необхідно знайти спосіб якось заявляти про себе і подавати сигнал про те, що потреби не задоволені (мокро, хочеться їсти або спати, сумно і т.д.). Тобто крик стає сигналом дискомфорту на рівні безумовного рефлексу.

Друга стадія – гуління. Зазвичай воно виникає у віці одного-двох місяців і супроводжує дитину в перші півроку життя. Це різні варіації звуків: а-а-гу, ги-и, ге-е, а-ги і т.д. З появою значимого дорослого гуління дитини стає набагато активнішою, вона заглядає вам в очі, чекає вашої відповіді і вже намагається побудувати повноцінний мовленнєвий діалог. Дуже важливо підтримувати цей “діалог”, якомога більше розмовляти з дитиною.

Лепет є третім етапом розвитку мовлення. Дитина починає лепетати приблизно у віці 6-7 місяців. Малюк починає вимовляти окремі склади “ба”, “ма”, “та” та ін. – спочатку одноразово, дуже рідко і ніби випадково. Поступово склади чуються в його промові все частіше, вони повторюються у вигляді ланцюжків: ба-ба-ба-ба, ма-ма-ма-ма.

Стадія перших слів починається з 11-12 місяців життя дитини. Вона починає асоціювати слова з об’єктами навколишнього середовища, слова для неї наповнюються сенсом. До цього часу у дитини вже формується активний (від 3 до 10 вимовлених слів) і пасивний (до 20 зрозумілих слів) словниковий запас. До 1,5 років словниковий запас збільшується до 40-70 слів, а в 2 роки малюк вже використовує від 150 до 300 слів. Дитина починає говорити пропозиціями. Спочатку вони складаються з двох слів (мама дай, ляля бух і т.д.), а потім – з трьох-чотирьох.

Завжди варто розуміти, що кожна дитина розвивається індивідуально, і якщо існують короткочасні затримки проходження етапів розвитку мовлення – це ще не ознака відхилень. Але, якщо затримки досить тривалі або деякі етапи розвитку зовсім відсутні – це суттєвий привід звернутися до фахівця.

Чому дитина може не розмовляти в 2 роки?

У нормі, по досягненню дворічного віку, малюк повинен активно спілкуватися з батьками та близькими, називати речі своїми іменами, розповідати різні історії. Але трапляється так, що дитина в 2 роки ще не вимовляє жодного слова або ж робить це дуже погано. Причинами цього можуть бути:

1. Відсутність потреби в мовленні. Це може статися в двох протилежних ситуаціях. По-перше, коли батьки з дитиною майже не розмовляють, вона багато часу проводить перед телевізором або комп’ютером – спілкуватися просто ні з ким. По-друге, коли батьки прагнуть все сказати за дитину, вгадати її бажання по жестам і звукам, формулюють прості запитання, на які можна відповісти “так/ні” – тоді маляті просто нема чого вступати в розмову;
2. Спадкові захворювання, які супроводжуються затримкою розвитку мовлення (ЗРМ);
3. Характер мовлення батьків й оточення. Якщо мовлення дорослих навколо дитини швидке, нечітке, то діти не в змозі все це повторити;
4. Важкі пологи (стрімкі, з обвиттям пуповини) або травма дитини під час пологів (травма шийного відділу хребта і/або центральної нервової системи) також може призвести до затримки розвитку мовлення у дитини;
5. Важкі інфекції та травми (психоемоційні травми також), перенесені дитиною в ранньому віці, які негативно вплинули на загальний розвиток мовлення у дитини; Також важливо розуміти, що затримка мовленнєвого розвитку може бути супровідним симптомом більш серйозних захворювань, таких як ДЦП, епілепсія або вроджені аномалії ЦНС.

Затримка психо-мовленнєвого розвитку

Затримка психо-мовленнєвого розвитку (ЗПМР) – це наслідки відхилень у розвитку центральної нервової системи і головного мозку, які проявляються у вигляді порушень темпу психічного розвитку дитини (її пам’яті, уваги, мовлення, мислення, емоційно-вольової сфери).

Затримку психо-мовленнєвого розвитку часто діагностують у віці 2-3 років, хоча перші ознаки можна виявити ще з 4 місяців. Адже чим пізніше виставляється діагноз ЗПМР, тим надалі складніше буде його позбутися.

Існують дуже важливі ознаки наявності ЗПМР, які батьки можуть виявити самостійно. У дітей відзначається підвищена слинотеча, часто відкритий рот, вони малоемоційні або, навпаки, гіперактивні та агресивні, слабо розвинені фізично. Ключовими симптомами, що вказують на можливу ЗПМР є:

• 4 місяці – дитина не реагує на ваші слова і жести, не посміхається.

• 8-9 місяців – дитина не лепече.

• 1 рік – дитина практично не видає ніяких звуків, а до 1.5 року не говорить простих слів «мама», «дай», не розуміє зверненого до неї мовлення.

• 2 роки – не повторює нових слів, в своїй промові використовує зовсім мало слів.

• 2,5 року – використовує всього близько 20 слів, не розуміє назв частин тіла, предметів, не може скласти легку фразу.

• 3 роки – дитина не може повторити за дорослою людиною фразу або скласти легку пропозицію, говорить занадто повільно, або навпаки швидко, «ковтаючи» закінчення.

Якщо ви помітили у своєї дитини подібні симптоми, не відпускайте ситуацію напризволяще – якомога швидше звертайтеся до дитячого невролога для встановлення конкретного діагнозу. Чим менший вік дитини – тим більше шансів на успішне комплексне одужання і правильний розвиток дитини в майбутньому.

Лікування і корекція затримки розвитку мовлення

В “Медичному центрі Берсенєва” проводиться комплексне лікування затримки психо-мовленнєвого розвитку у дітей. Фахівцями клініки розробляється індивідуальна програма лікування і корекції ЗПМР для кожної окремої дитини. У програму входить комплекс реабілітаційних заходів, які проводяться дитячим неврологом, масажистом і логопедом. Також в лікуванні беруть участь психолог, рефлексотерапевт і обов’язково батьки.

Одним з головних завдань батьків є усунення причин, що викликали затримку психо-мовленнєвого розвитку (це стосується сімей з несприятливою обстановкою). Дуже важливими моментами в лікуванні є уважність до дитини, моральна підтримка і терпіння, адже корекція ЗПМР – складний і копіткий процес.

При своєчасному виявленні проблеми і зверненні до фахівця, виконанні всіх призначень і хорошому настрої – гарантовано можна розраховувати на хороші результати, високу ефективність лікування і на те, що ЗПМР ніяк не вплине на майбутнє вашої дитини.

Хочете допомогти дитині заговорити? Запишіть її на програму корекції ЗМР

У нашому центрі працює команда фахівців: невролог, логопед, психолог. Ми підбираємо індивідуальну програму для кожної дитини. Залиште заявку — підберемо зручний час для першого прийому.

Записатися на програму