Берсенев В.А. Радио культура, передача «Доктор Берсенев рекомендует»

Дитячий невролог – це лікар, який займається діагностикою і лікуванням захворювань, пов’язаних з ураженням центральної та периферичної нервової системи, а також функціональними порушеннями у дітей.

Саме дитячий лікар-невролог допоможе вам забезпечити гармонійний та правильний розвиток вашої дитини від самого народження. Навіть якщо дитина народилася цілком здоровою, спокійно спить і нормально харчується, консультація дитячого невролога в перший місяць її життя є обов’язковою. Також необхідні регулярні огляди дитячого невролога і в інші періоди життя дитини.

Термін «церебральний параліч» об’єднує групу синдромів, які виникають в результаті недорозвинення або пошкодження головного мозку (часто в поєднанні з пошкодженням спинного мозку в шийному відділі хребта) в пренатальному, інтранатальному і ранньому постнатальному періодах.

Термін «церебральний параліч» об’єднує групу синдромів, які виникають в результаті недорозвинення або пошкодження головного мозку (часто в поєднанні з пошкодженням спинного мозку в шийному відділі хребта) в пренатальному, інтранатальному і ранньому постнатальному періодах.

Перинатальне ураження центральної нервової системи – це ті патологічні стани, які виникають під впливом багатьох негативних факторів, що впливають на ріст і розвиток плоду в перинатальному періоді.

Органічне ураження ЦНС – група нервово-психічних розладів, які розвиваються внаслідок впливу на мозок певних патологічних факторів на різних етапах онтогенетичного розвитку. Ця патологія має безліч варіантів перебігу і різні механізми розвитку. 

Під час пологів немовля відчуває неймовірне фізичне навантаження при проходженні по пологовим шляхам. Кісткова система новонародженого відрізняється від кісткової системи дорослої людини – характерною рисою є її гнучкість, щоб без ушкоджень пройти цим шляхом. У зв’язку з цим, у новонароджених малюків ймовірність отримати пологову травму шийного відділу хребта досить висока.

Пологова травма периферичної нервової системи – це пошкодження нервових корінців, нервових сплетінь, периферичних і черепних нервів під впливом зовнішніх механічних факторів під час пологів.

За останнє десятиліття все більшій кількості дітей ставлять діагноз «ЗПР», і ця абревіатура все частіше фігурує в медичних висновках. Статистика невблаганна. І чим раніше буде виявлена затримка психомовленєвого розвитку (ЗПМР) або затримка розвитку мовлення (ЗРМ), тим більше шансів допомогти такій дитині.

За останнє десятиліття все більшій кількості дітей ставлять діагноз «ЗПР», і ця абревіатура все частіше фігурує в медичних висновках. Статистика невблаганна. І чим раніше буде виявлена затримка психомовленєвого розвитку (ЗПМР) або затримка розвитку мовлення (ЗРМ), тим більше шансів допомогти такій дитині.

М’язовий тонус – легке напруження м’язів, необхідне для швидкого їх включення в робочий стан. Саме рівень тонусу визначає готовність м’язового комплексу до виконання рухових функцій. Для кожного періоду розвитку дитини існують фізіологічні норми тонусної активності.

Спинальна м’язова атрофія (СМА) – це тяжке генетичне нервово-м’язове захворювання, яке викликається дефектом у гені SMN 1.

Ген відповідає за синтез білку SMN, який забезпечує виживання мотонейронів – рухових нейронів спинного мозку. У хворих на СМА білка виробляється менше необхідної кількості, а без нього мотонейрони руйнуються. В результаті м’язи не отримують вірних сигналів від мозку, атрофуються та поступово слабнуть, а згодом виникає параліч. 

Міопатії – спадкові захворювання, в основі яких лежить ураження м’язового волокна і, як наслідок, виникнення прогресуючої дистрофії (атрофії) м’язів. М’язова дистрофія виникає через порушення біохімічних процесів у самому м’язовому волокні…

Мієлопатія – це неврологічний термін, що застосовується для визначення різноманітних уражень спинного мозку. Зазвичай, мієлопатія має хронічний характер перебігу. Причини ураження можуть бути різними, але всі види мієлопатій мають схожі клінічну картину і симптоми незалежно від етіології.

Серед психічних розладів, які зустрічаються в дитячому віці, невротичні розлади складають 65%. Невротичні розлади (невропатія, неврастенія, дитяча нервовість) у дітей проявляється широким спектром клінічних симптомів, серед яких на першому місці стоїть дисфункція і емоційні розлади.

Серед психічних розладів, які зустрічаються в дитячому віці, невротичні розлади складають 65%. Невротичні розлади (невропатія, неврастенія, дитяча нервовість) у дітей проявляється широким спектром клінічних симптомів, серед яких на першому місці стоїть дисфункція і емоційні розлади.

Ювенільний (підлітковий, юнацький) остеохондроз – це захворювання, в основі якого лежать дегенеративно-дистрофічні зміни міжхребцевих дисків у підлітковому віці. Ці зміни обумовлені швидким ростом підлітків, можливими порушеннями процесу формування скелету, а також неадекватними фізичними навантаженнями на зростаючий хребет. Остеохондроз може розвиватися, якщо дитина часто носить важку сумку чи рюкзак на одному плечі, а також якщо вона довго і неправильно сидить під час навчання в неприродному положенні.

Синдром нав’язливих рухів – це розлад нервової системи у дітей, при якому виникає ряд нескладних повторюваних рухів. До таких рухів відносять смоктання пальців, гризіння нігтів, часте кліпання, розгойдування ногою, хитання чи повороти головою, скрегіт зубами, посмикування плечима, морщення лобу та ін.

Синдром нав’язливих рухів – це розлад нервової системи у дітей, при якому виникає ряд нескладних повторюваних рухів. До таких рухів відносять смоктання пальців, гризіння нігтів, часте кліпання, розгойдування ногою, хитання чи повороти головою, скрегіт зубами, посмикування плечима, морщення лобу та ін.

У міру розвитку ряду природничих наук (генетики, біохімії, ембріології, загальної біології і т.д.) все більше значення надається генетичним факторам, які, як вважають, є причиною більш ніж половини випадків порушень психомовленєвого розвитку. Сюди, перш за все, належить патологія хромосомного набору. На сьогодні відомо більше 200 видів хромосомних аберацій, що обумовлюють затримку психомовленєвого розвитку і розумову відсталість.

У міру розвитку ряду природничих наук (генетики, біохімії, ембріології, загальної біології і т.д.) все більше значення надається генетичним факторам, які, як вважають, є причиною більш ніж половини випадків порушень психомовленєвого розвитку. Сюди, перш за все, належить патологія хромосомного набору. На сьогодні відомо більше 200 видів хромосомних аберацій, що обумовлюють затримку психомовленєвого розвитку і розумову відсталість.

Вегетативні дисфункції – це загальна назва всіх порушень нормальної діяльності вегетативної нервової системи (ВНС), які призводять до «збою» в роботі внутрішніх органів і систем організму.

Вегетативні дисфункції – це загальна назва всіх порушень нормальної діяльності вегетативної нервової системи (ВНС), які призводять до «збою» в роботі внутрішніх органів і систем організму.

Постава – це невимушена звична поза людини, яка залежить від стану хребта, м’язово-зв’язкового апарату, зовнішнього середовища, загального самопочуття, спадковості. Це поняття комплексне, визначається безліччю різноманітних факторів і відображає не тільки фізичний стан людини, а й психічний.

Постава – це невимушена звична поза людини, яка залежить від стану хребта, м’язово-зв’язкового апарату, зовнішнього середовища, загального самопочуття, спадковості. Це поняття комплексне, визначається безліччю різноманітних факторів і відображає не тільки фізичний стан людини, а й психічний.

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю – це досить поширене захворювання, в основі якого лежить дисфункція центральної нервової системи (переважно ретикулярної формації головного мозку).

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю – це досить поширене захворювання, в основі якого лежить дисфункція центральної нервової системи (переважно ретикулярної формації головного мозку).

Аутизм – порушення психічного розвитку дитини, що характеризується всебічним дефіцитом спілкування, розладами мовлення і моторики. Термін «аутизм» був введений швейцарським психіатром Ейген Брейлером в 1910 році при описанні шизофренії.

Аутизм – порушення психічного розвитку дитини, що характеризується всебічним дефіцитом спілкування, розладами мовлення і моторики. Термін «аутизм» був введений швейцарським психіатром Ейген Брейлером в 1910 році при описанні шизофренії.

Аутизм – порушення психічного розвитку дитини, що характеризується всебічним дефіцитом спілкування, розладами мовлення і моторики. Термін «аутизм» був введений швейцарським психіатром Ейген Брейлером в 1910 році при описанні шизофренії.

Аутизм – порушення психічного розвитку дитини, що характеризується всебічним дефіцитом спілкування, розладами мовлення і моторики. Термін «аутизм» був введений швейцарським психіатром Ейген Брейлером в 1910 році при описанні шизофренії.