Симптоми попереково-крижового остеохондрозу

Поперековий остеохондроз характеризується больовими симптомами різної інтенсивності і локалізації. На початкових етапах остеохондроз в більшості випадків протікає безсимптомно, болі з’являються тільки на 2 стадії захворювання. Пропонуємо Вам ознайомитися з найбільш частими варіантами перебігу цієї найпоширенішої патології хребта.

Клінічна картина при поперековому остеохондрозі визначається такими синдромами:

• вертебральним (зміна статики і динаміки поперекового відділу хребта);

• есктравертебральним, під яким мається на увазі порушення функції неврологічних і судинних структур в попереково-крижовій області хребта.

Вертебральний синдром характеризується наступним комплексом симптомів:

• сплощення або посилення лордозу (фізіологічного вигину в попереку);

• сколіоз або лордосколіоз (викривлення в сторони);

• обмеження рухливості в поперековій області;

• зменшення обсягу рухів;

• м’язовотонічний дисбаланс;

• локальний біль і болючість при активних і пасивних рухах;

• болючість при пальпації кістково-зв’язкових структур хребта в ураженій області.

Екстравертебральні синдроми підрозділяються на дві великі групи:

1. рефлекторні

2. компресійні

До рефлекторних синдромів відносяться:

• люмбаго

• люмбалгія

• люмбоішиалгія

Люмбаго – це гострий біль у ділянці нирок, що виникає зазвичай раптово після різкого незручного руху або підйому важких предметів. Напад болю може виникнути і після переохолодження. Клінічна картина розвивається при цьому протягом декількох годин (гостро). Біль у ділянці нирок відзначається зазвичай з двох сторін, він значної інтенсивності, особливо в перші години, іррадіює в сідниці, іноді в низ живота, різко посилюється при будь-якому русі, тому хворий з синдромом люмбаго береже поперек, для нього характерні обережні рухи і вимушені пози .

При люмбалгії біль посилюється поступово, він носить тупий, ниючий характер і наростає зазвичай протягом декількох днів. Захворювання супроводжується обмеженням нахилів тулуба в зв’язку з болем. Біль виникає частіше з одного боку. При тривалому перебігу захворювання в зв’язку з локальним підвищенням м’язового тонусу в паравертебральних м’язах формуються щільні вузли (міогелози), які визначаються пальпаторно.

Люмбоішиалгія клінічно характеризується болем в попереково-крижовій області різного характеру – гострим, тупим, ниючим, прострілюючим, стискаючим і т. д., який найчастіше іррадіює по задній або бічній поверхні нижніх кінцівок. Біль супроводжується порушеннями чутливості шкіри, частіше за типом загострення больової чутливості. Також може виникнути оніміння або відчуття «мурашок».

Компресійні синдроми – це синдроми, що виникають в результаті здавлювання, обмеження нервів, судин і спинного мозку в області поперекових хребетно-рухових сегментів.

Компресійні синдроми при остеохондрозі попереково-крижового відділу поділяються на:

• корінцеві

• судинно-корінцеві

• спинальні

Корінцеві синдроми (радикулопатія) обумовлені обмеженням спинномозкових корінців. Виникаючі при цьому корінцеві симптоми відповідають рівню ураженого хребетного сегмента.

Найчастіше вражаються корінці останніх сегментів поперекового відділу (L5-S1). Ураження корінця L5 веде до зниження чутливості, вираженого прострілюючого болю в попереку та його іррадіації до великого пальця стопи, в деяких випадках зменшується сила розгинача великого пальця.

Ураження корінця S1 виражається прострілюючим болем і зниженням чутливості в області зовнішньої поверхні стегна і гомілки, а також стопи до мізинця і четвертого пальця.

Судинно-корінцеві неврологічні порушення викликані компресією корінця і корінцевої артерії.

У таких випадках поява рухових порушень супроводжується зникненням больового синдрому і порушенням чутливості в певному міотомі і дерматомі. Компресія корінцевої артерії, що проходить в хребетний канал разом зі спинномозковим нервом L5, супроводжується розвитком синдрому «паралітичного ішіасу». Синдром «паралітичного ішіасу» проявляється парезом або паралічем на стороні ураження розгиначів стопи і пальців. Хворий під час ходьби високо піднімає ногу, викидає її вперед і при цьому плескає передньою частиною стопи (носком) об підлогу.

Спинальні синдроми (здавлення спинного мозку) можуть бути у вигляді компресійно-васкулярної мієлоішемії або компресійної мієлопатії.

Мієлоішемія виникає при компресії корінцево-спинномозкової артерії, яка може вступати в хребетний канал разом з п’ятим поперековим спинномозковим нервом. Від неї залежить кровопостачання каудального відділу спинного мозку і кінського хвоста.

Для хронічного порушення кровотоку характерні слабкість і оніміння ніг, що виникають в процесі ходьби, які можуть зникати після короткочасного відпочинку (так звана мієлогенна «кульгавість»).

Компресійна мієлопатія – це ураження спинного мозку, викликане звуженням з певної причини хребетного каналу. Тяжкість ураження і його симптоми залежать від локалізації ураження. Виділяють синдром епіконуса (біль в області попереку, задньої поверхні стегон, гомілки і слабкість в ногах, слабкість сідничних і литкових м’язів, парез стопи, зниження чутливості по задньо-зовнішній поверхні гомілки і стопи), і конуса (порушення функції органів малого тазу, зменшення або втрата чутливості в аногенітальній області).

В даний час досить повно вивчені нейродистрофічні порушення при патологічних змінах хребетного стовпа. Серед нейродистрофічних порушень відзначаються остеофіброз, периартроз, коксартроз, нейро-остеофіброз крижово-клубового суглоба, які, поряд з обмеженням функції, викликають больові реакції. Патологія корінця L4 може викликати периартроз колінного суглоба, L5 – гомілковостопного, L1-L2 – коксартроз або остеофіброз крижово-клубового суглоба.

Патологічна імпульсація з корінця S1 може давати біль в п’яту і призвести до розвитку п’яткових шпор, зневапніння сухожилля. При цьому реалізація патологічних впливів здійснюється через вегетативні нервові утворення і в першу чергу – через симпатичний ланцюжок.

Як бачимо, таке банальне захворювання як остеохондроз попереково-крижового відділу може призвести до досить серйозних ускладнень і порушень. Тому лікування цього захворювання має проводитися своєчасно і грамотно. Якщо Ви відчуваєте біль у попереку – зверніться до лікаря-невролога, щоб патологія не набула хронічного характеру і не виникли серйозні наслідки.