ДЦП: спастична диплегія

Спастична диплегія – це найпоширеніша форма ДЦП. Вона діагностується у 40% пацієнтів, в основному у недоношених дітей. Для цього захворювання найбільш характерним є порушення роботи рук і ніг, тобто тетрапарез, проте ноги страждають більше ніж руки. Приблизно у половини пацієнтів спостерігаються порушення інтелектуального характеру, хоча вони значно менш виражені ніж, наприклад, при подвійної геміплегії.

Дану форму ще називають хворобою Літтля. Саме цей акушер в 1853 році відкрив захворювання.

Ця форма найбільш сприятлива до можливості соціальної адаптації.

Приблизно чверть пацієнтів згодом опановують здатність ходити і обслуговувати себе. Близько 50% можуть пересуватися за допомогою інших людей або пристосувань, а пишуть, читають, говорять і обслуговують себе самостійно.

Багато що залежить від тяжкості захворювання. Наприклад, спастична диплегія легкого ступеня зовні виглядає як незграбність.

Причини виникнення спастичної диплегії

• Недоношеність. До передчасних пологів призводить раннє відшарування плаценти, несумісність крові матері і плоду, аномалії матки, захворювання матері: діабет, гестоз, ниркові патології.
• Пологові травми. Можуть бути нанесені плоду під час затяжних або стрімких пологів, надмірно вузького тазу. Як правило, пологові травми стають наслідком порушення внутрішньоутробного розвитку.
• Асфіксія плода. Гіпоксія під час вагітності та при пологах.
• Токсична дія на плід. Спастична диплегія виникає внаслідок зловживання матір’ю алкоголем, наркотиками, нікотином, а також до появи захворювання може призвести прийом медикаментів, заборонених вагітним жінкам.

Також впливає спадковість. У хворих людей шанси народити здорову дитину менше.

Спастична диплегія: симптоми

Історія хвороби ДЦП спастична диплегія може відрізнятися в залежності від тяжкості та характеру ураження головного мозку.

• Легкий ступінь захворювання. Перші 6 місяців розвиток дитини відбувається нормально. Надалі знижується активність ніг. Руки функціонують повноцінно. Пацієнт може в майбутньому самостійно пересуватися, інтелектуальні здібності не порушені.
• ДЦП спастична диплегія середнього ступеня тяжкості. Порушення роботи ніг ускладнюють пересування. Хворий може ходити за допомогою ціпка, милиць або інших пристосувань. Психічний стан та інтелект страждають несуттєво. Дитину в майбутньому можна соціалізувати.
• Важкий ступінь спастичної диплегії. Симптоматика проявляється з перших днів життя. Виражене порушення роботи всіх кінцівок. Можлива часткова соціалізація.

Розглянемо докладно симптоматику захворювання.

• Ранній вік. Дитина не піднімає голови або не може її втримати, не здатна перевернутися, не повзає і не намагається цього робити, не вміє стояти на ногах. Крім того, підозру повинні викликати слабкість рук, відсутність бажання їх використовувати. На відміну від геміпаретичної форми, коли страждає одна сторона тіла, при спастичній диплегії порушується робота обох рук і ніг.
• Вік від 1 року. Спостерігаються складнощі при ходьбі, повільність, швидка стомлюваність, затримки письма і читання, порушення мовлення. У важких випадках приєднуються туговухість, косоокість, сиплість голосу, порушення ковтального рефлексу, легка форма олігофренії. Нечасто у пацієнтів спостерігаються судоми, мимовільні рухи, але не так як при гіперкінетичній формі ДЦП.

Легка форма захворювання може пізно проявитися і повільно розвиватися, тому важливо при виявленні найменших симптомів звернутися до фахівця.

Діагностика спастичної диплегії

Діагностика полягає в різнобічному обстеженні дитини. Вивчається не тільки історія хвороби ДЦП спастичної диплегії; застосовується офтальмологічний і отоларингічний огляди: проводиться обстеження щодо наявності порушень слуху і зору.

Фахівець вивчає історію перебігу вагітності, проводить неврологічний огляд пацієнта, часто – із застосуванням метамерних методик.

Крім того, реалізуються наступні діагностичні заходи:

• КТ;
• МРТ головного мозку;
• Іноді для виключення м’язових захворювань застосовують електронейроміографію;
• УЗД судин голови та шиї;
• Психічна діагностика. В ранньому віці проводиться неврологом, пізніше – дитячим психіатром.

Залежно від тяжкості захворювання фахівець розробляє терапію.

Спастична диплегія: лікування

Терапія включає в себе заходи, націлені на попередження розвитку захворювання, поліпшення якості життя, прискорення соціалізації, навчання навичкам.

Застосовується медикаментозне лікування. Призначаються препарати, що знижують м’язову спастику, поліпшують роботу мозку, прискорюють церебральний кровообіг.

Обов’язковий пункт – ЛФК при ДЦП спастична диплегія. Її особливості залежать від фізіологічних характеристик дитини, тяжкості і перебігу захворювання. Комплекс вправ при ДЦП спастична диплегія складається з активних і пасивних занять. Пасивна ЛФК – це вплив на тіло пацієнта. Другий варіант – вплив робочої кінцівки на неробочу. Дітям призначають вправи на тренажерах. Такі заняття утримують м’язи в тонусі і мінімізують ризик розвитку захворювання. Застосовується масаж.

При порушенні мовлення з дитиною займається логопед, психіатр.

Активно застосовуються метамерні методики лікування. Основне лікування полягає в ін’єкційному впливі на певні ділянки тіла. Організм пацієнта підживлюється нервовими клітинами, які входять до складу препаратів, а також амінокислотами. Голка, в свою чергу, активізує рефлекси. У більшості випадків застосовуються метамерні види масажів.

Лікування ДЦП спастична диплегія – це довгий і складний процес. Однак за правильно спланованої терапії можна здійснити планомірну соціалізацію дитини й підвищити рівень її життя до максимально можливих показників. Ця форма досить добре піддається лікуванню. Головне  – вчасно почати терапію.