
Багато людей навіть не замислюються над тим, що причиною ниючих болів у попереку може бути давнє падіння на куприк під час ожеледиці. Адже, як зазвичай буває, людина послизнулася, впала, встала, струхнула сніг і далі побігла у своїх справах. Дискомфорт в нижній частині спини в найближчі два-три дні, звичайно, відчувається, але після втирання протибольових гелів і прийому знеболюючих засобів, біль поступово вщухає, і людина благополучно забуває про цей епізод. Та й з такого приводу звертатися до лікаря начебто і соромно, адже в цьому немає нічого страшного. А через кілька років виникають тупі, ниючі болі в поперековому відділі хребта і крижах, в сідницях і промежині. Згодом, на прийомі у невролога, з’ясовується, що те давнє падіння на куприк, на жаль, безслідно не минуло.
Що ж відбувається під час падіння?
Для того, щоб зрозуміти механізм травми, необхідно згадати анатомію людини. Куприк – це крайній (нижній) відділ хребта, і будь-яке порушення або травма негативно позначаться на роботі всього організму і внутрішніх органів. Забій куприка може навіть вплинути на роботу спинного і головного мозку, які анатомічно нерозривно пов’язані між собою, а спинний мозок, як відомо, знаходиться в хребетному каналі. Тому поява виражених головних болів після падіння – це, на жаль, не рідкісне явище. Це пов’язано зі зміною положення спинного мозку і вторинним впливом на головний мозок. У деяких випадках можливе навіть пошкодження шийних хребців і вклинення спинного мозку в потиличну частину.
Крім цього, на тлі проігнорованого забиття куприка згодом розвиваються дегенеративно-дистрофічні зміни в крижово-куприковому з’єднанні і запускаються автоімунні процеси через травму («вискакування») останнього міжхребцевого диска. Це, до речі, пояснює в деяких випадках появу гриж міжхребцевих дисків у поперековому відділі хребта через 5-7 років після травми.
Як же вберегтися від таких серйозних наслідків і захистити себе від можливих падінь на «п’яту точку»? Перш за все, потрібно звернути увагу на своє взуття – дівчатам і жінкам необхідно відмовитися від носіння високих підборів в ожеледь. При покупці зимового взуття звертайте увагу на підошву – вона повинна бути рифленою, а не гладкою. Можна використовувати спеціальні профілактичні гумові насадки з шипами проти ковзання – льодоступи (льодоходи).
Рухи під час ходьби повинні бути обережними, кроки не широкими, не потрібно поспішати, краще вийти з дому на 10 хвилин раніше. Уважніше дивіться собі під ноги, щоб не оступитися. Якщо вже Ви не вбереглися і все-таки посковзнулися, то постарайтеся згрупуватися і впасти на бік. Таким чином, Ви зможете уникнути серйозних пошкоджень.
Але пам’ятайте, найкраща профілактика зимових травм – це обережність і обачність!
