Алергія

Алергія – це одне з найпоширеніших захворювань людства. За статистикою ВООЗ на алергію страждає приблизно 45% населення, і з кожним роком цей відсоток зростає. Це пов’язують, з одного боку, з надмірним дотриманням норм гігієни і відсутністю контакту організму з можливими антигенами, що призводить до слабкого розвитку імунної системи (особливо це стосується дітей). З іншого боку, активне щоденне використання всіляких продуктів хімічної промисловості теж призводить до розвитку небажаних алергічних реакцій. Крім того, існує спадкова схильність до алергії (особливості функціонування імунної системи). Фактором ризику також є погана екологія.

Алергія – це неадекватна реакція організму (гіперчутливість) на зіткнення або потрапляння в нього певного алергену (антигену). Розрізняють ендоалергени (утворюються всередині організму) і екзоалергени (потрапляють в нього ззовні).

До екзоалергенів відносяться хімічні речовини, лікарські препарати, харчові продукти, шерсть, пил, квітковий пилок, цвіль, латекс, отрути бджіл, косметика, сигаретний дим і багато іншого.

Алергія – це індивідуальна хвороба: у когось алергія на кішок, у когось на цвітіння певних рослин. У кожному будинку можна знайти кілька можливих джерел алергії. Всього відомо вже близько 20 000 алергенів, і їх кількість продовжує збільшуватися.

Для розвитку алергічної реакції необхідно кілька обов’язкових моментів:

1. Певна схильність організму;

2. Наявність первинного контакту імунної системи з алергеном;

3. Наявність певного інтервалу часу і розвиток сенсибілізації організму;

4. Наявність повторного контакту з цим алергеном.

Симптоми алергії

1. Респіраторні прояви: чхання, свербіж в носі, нежить або водянисті виділення з носа, кашель, хрипи в легенях, у важких випадках-задуха;

2. Шкірні прояви: сухість шкіри, лущення, свербіж, почервоніння, пухирі, набряки;

3. Алергічний кон’юнктивіт: підвищена сльозотеча, печіння в очах, припухлість шкіри навколо очей;

4. Шлунково-кишкові прояви: нудота, блювота, закреп або діарея, кишкові кольки.

У найважчих випадках може розвинутися анафілактичний шок – це крайній ступінь вираженості алергічної реакції. При анафілактичному шоці спостерігаються такі симптоми:

1. Набряк горла, язика, порожнини рота;

2. Висип, почервоніння і свербіж шкіри;

3. Болі в животі, діарея, блювання;

4. Різке падіння артеріального тиску, слабкий пульс;

5. Різка слабкість, запаморочення, непритомність.

Анафілактичний шок може призвести до летального результату, якщо своєчасно не будуть вжиті відповідні заходи. По-перше, необхідно негайно викликати бригаду швидкої допомоги, так як анафілаксія є невідкладним медичним станом. Якщо людина притомна і може ковтати, потрібно дати їй протиалергійний (антигістамінний) препарат або ж зробити внутрішньом’язову ін’єкцію цього препарату. По можливості, необхідно усунути контакт з алергеном, що викликав цю реакцію (наприклад, вийняти жало при укусі).

Лікування алергії

На даний час відомо три покоління антигістамінних препаратів. Препарати 1-го покоління призначають найрідше, так як вони викликають сонливість, зниження швидкості реакції, м’язову гіпотонію. Це Димедрол, Драмина, Супрастин, Діазолін, Тавегіл. До препаратів 2-го покоління відносяться Кларитин, Зіртек, Феністил. У них відсутній седативний ефект, і вони не впливають на розумову діяльність і фізичну активність, але спричинюють кардіотоксичність. Тому їх не призначають пацієнтам літнього віку і людям із захворюваннями серцево-судинної системи. До препаратів 3-го покоління відносяться Телфаст, Еріус, і останнім часом їх призначають найчастіше.

При алергічних реакціях середнього та тяжкого ступеня призначають коротким курсом гормони надниркових залоз – глюкокортикоїди. Вони мають потужну протизапальну та протиалергійну дію. Також до основної терапії призначають ентеросорбенти (Ентеросгель) для санування шлунково-кишкового тракту від токсинів і алергенів.

Профілактика алергії, в першу чергу, зводиться до виявлення алергену і обмеження всіх можливих контактів з ним. Якщо Ви знаєте, на який продукт або медикамент у Вас алергія, Ви повинні сповістити про це друзів, родичів і колег. Назва цього медикаменту повинна бути записана у Вашій картці, і її потрібно носити з собою. Обов’язково повідомляйте про це лікарям, яких відвідуєте (стоматологів, косметологів). При собі у Вас завжди повинні бути ліки від алергії (антигістамінні препарати).

Пам’ятайте, що Ви не можете запобігти розвитку алергії, але у Ваших силах зупинити її виникнення, тобто уникнути контакту з можливими алергенами.