Короненко Светлана, Медицинская газета Украины “Ваше здоровье”

“Станьте золотым фондом нации”, №51 (1078), 31.12.2010

СТАНЬТЕ ЗОЛОТИМ ФОНДОМ НАЦІЇ

У Великій концертній студії Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України відбулася чергова радіопрограма «Канал «Культура» представляє», головним героєм якої цього разу був письменник, заслужений лікар України Володимир БерсенЄв. Темою розмови стала його нова книжка «Лечебник для третьего возраста». Вів радіопрограму її постійний ведучий Михайло Слабошпицький.

Чи знаєте ви, якою є середня тривалість людського життя на початку ХХІ століття? За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я — 66 років. Звісно, така цифра набігла завдяки розвиненим країнам, де все благополучно з харчами і комфортне життя без воєн. Учені твердять, що в наступні десятиліття кількість людей літнього віку зростатиме і їх буде більше, аніж, наприклад, 5-річних дітей. Такого в історії цивілізації ще не було, тобто людство вимирало через неврожаї, епідемії, війни в розквіті сил. У Стародавньому Римі середня тривалість життя становила 20 років, у середньовічній Європі — 33, в середині ХІХ століття — 41, а на початку ХХ — вже 47. Нині в таких багатих країнах, як Сінгапур, Японія, Швейцарія та Австралія, люди живуть до 80 років і більше.
Цікаво, що середньостатистичний чоловік живе 64 роки, а жінка доживає до 68. Тобто, в середньому жінки живуть довше за чоловіків на 4 роки. Але так не всюди. В Індії жінки помирають раніше. І причина цього в тому, що жінок дуже рано віддають заміж.
Ще цікаві факти. Вегетаріанці в середньому живуть на 17 років довше за м’ясоїдів. Але курці живуть менше за некурців на 13 років, пияки на 18 років менше за тверезників…
Нині вчені впевнені, що 120 років — цілком реальна планка для людства. А згодом її можна буде підняти і до 300, і до 500. Що ж робити для того, аби жити довго і не старіти? Учені наполегливо шукають відповіді на це запитання. Наприклад, один із них — Сурен Аракелян, проводить такі досліди з омолодження на собі. Він мало їсть, цілковито вилучивши з меню їжу тваринного походження. Їсть двічі на день. За один прийом — 50 грамів родзинок, або дві морквинки, або один апельсин, або 100 грамів свіжої капусти тощо. Дослідник переконаний, що людині потрібно в 3—5 разів менше їжі, ніж вона вживає зазвичай, і що енергетика організму найраціональніша за вживання натуральних продуктів харчування і періодичного голодування. Щось у цьому, напевно, є, особливо як подумаєш про те, що впродовж сотень тисяч років, коли на кожному розі не було магазинів і їдалень, людина змушена була добувати їжу буквально в поті чола свого…
Отже, як жити довго і не хворіти — головна тема «Лечебника для третьего возраста» Володимира Берсенєва. І саме про це йшлося у прямоефірній радіопрограмі «Радіоканал «Культура» представляє», де впродовж двох годин при переповненій залі автор спілкувався зі слухачами, відповідаючи на численні запитання з усіх кінців України.

РЕКОРДСМЕНИ ДОВГОЛІТТЯ
Для Володимира Берсенєва взірцем стала маленька Японія. Тут нині бурхливо розвивається економіка: чого лише варті японські автомобілі і японська електротехніка, які нині витісняють із ринку продукцію потужних європейських гігантів. А ще для Берсенєва стала взірцем японська медицина. В Японії мало не найбільша тривалість життя у світі. На два японських міста за сорок років до Чорнобиля було скинуто атомні бомби. Але саме мешканці цих міст є рекордсменами довголіття в Японії. І тут немає ніякого дива. Просто країна дбає про своїх громадян. Наприклад, жертви атомних бомбардувань безкоштовно одержують риб’ячий жир…
Але Схід — країна особлива. Берсенєв зацікавився феноменом японського здоров’я і з’ясував, що японці, визначаючи стан здоров’я, виокремлюють п’ять ознак, на перший погляд, начебто надзвичайно простих, навіть примітивних, але насправді дуже показових і точних. Що ж це за ознаки? Апетит. Сон. Туалет щоранку. Бажання працювати. Почуття гумору…
Перший розділ цієї великої, майже 700-сторінкової, книги В. Берсенєва «Лечебник для третьего возраста» саме так і називається «Апетит». Ось лише назви деяких статей: «Наука жувати», «А краще обійтися без алкоголю!», «Запахи у нашому житті», «Дієта для людей після 55 років», «Професійна хвороба бармена», «Усі хвороби від нестачі води?». Є тут також великі розділи «Сон», «Туалет щоранку», «Бажання працювати», «Почуття гумору» — з відповідними підрозділами.
Друга частина книги, не менш цікава і потрібна в кожній сім’ї, називається «Рецепти. Рекомендації». Назву лише розділи: «Прямі лікувальні впливи на нервову систему»; «Медикаментозні засоби, що впливають на синаптичну передачу» (про вітаміни, ноотропні препарати, седативні засоби, засоби народної медицини, снодійні засоби, ароматерапію, знеболення таблетованими засобами тощо); «Лікувальні впливи на нервову систему через шкірний покрив» (про метамерну іннервацію шкірного покриву, орієнтири для масажу і компресів, лазерну терапію, санаторно-курортне лікування, бальнеотерапію, водні процедури, іплікатор Кузнецова, сольовий аплікатор, догляд за хворим у домашніх умовах, постіль дорослої людини, подушку, гігієну рук і ніг тощо); «Лікувальні впливи на нервову систему через судинний басейн» (про водні процедури, про вени і засоби в разі порушення венозного кровообігу, про засоби для поліпшення кровообігу, про швидку допомогу за гіпоталамічного кризу, про профілактику і лікування атеросклерозу тощо); «Лікувальні впливи на нервову систему через скелет» (про відновлення постави, мануальну терапію, про загострення остеохондрозу хребта, про вміння правильно стояти, про біль у колінних суглобах тощо). Є в книзі ще розділи про лікувальні впливи на нервову систему через скелетні м’язи, через внутрішні органи і через імунну та ендокринну системи…

«ЛЕЧЕБНИК…» МАТИМЕ ПРОДОВЖЕННЯ
…Той, кому щастило побувати на медико-просвітницьких лекціях лікаря Берсенєва в Медичній бібліотеці, Національній Спілці письменників України чи Будинку вчителя, бачив, що слухачі передавали ведучому записки із запитаннями. Їх було сотні й сотні. Записки дуже непрості, в більшості — розповіді про давні проблеми зі здоров’ям, дуже часто про патові ситуації, коли лікарі вже відмовилися допомогти. Після котроїсь із таких зустрічей Володимир Берсенєв зрозумів, що має на основі цих записок написати книгу і відповісти на всі ці запитання, адже під час кожної зустрічі часу щоразу катастрофічно бракувало. Такою книгою й став «Лечебник для третьего возраста».
Під час зустрічі в Будинку звукозапису слухачі все передавали й передавали записки із запитаннями Берсенєву, і, звичайно ж, відповісти на всі він не встиг, але жодна з цих записок не пропаде. Лікар ознайомиться з кожною і на кожну дасть відповідь у наступних книгах. Як сказав Володимир Берсенєв, «Лечебник для третьего возраста» матиме продовження… «Золотий фонд нації» — такою буде назва наступної книги. І цим золотим фондом нації, за словами лікаря Берсенєва, є люди третього віку, які мають життєвий досвід, а отже, повинні навчити нове покоління змолоду берегти найцінніше, що є у кожного з нас, — власне здоров’я. І саме в такий спосіб — подовжити своє життя. І, можливо, середньостатистичний українець завтра житиме хоча б 100 років…

Світлана КОРОНЕНКО.

Медична газета України “ВАШЕ ЗДОРОВ”Я”

Пряме посилання на статтю: http://www.vz.kiev.ua/med/50-10/6.shtml#1